ироблення показників і критеріїв оцінки;
розробка інструментарію соціально-педагогічної діяльності;
опис і обгрунтування методик збору первинної соціально-педагогічної інформації;
розробка логічної схеми аналізу отриманих даних;
визначення перспектив соціально-педагогічної діяльності;
розробка робочого плану.
4. Розробка рекомендацій щодо реалізації практичної діяльності.
5. Опис ходу і результатів соціально-педагогічної діяльності:
основні висновки по задачах, що характеризує фактичний стан соціально-педагогічної проблеми;
висновки про готовності соціального педагога до участі у вирішенні проблеми (розуміння значимості проблеми, необхідності її розв'язання, бажання брати участь, впевненість у своїх силах, розуміння причин проблемної ситуації, оцінка проблеми, досвід, пропозиції і прогнози по її вирішенню);
оцінка реальності і значущості проблеми;
висновки про можливості застосування готових (типових) технологій дозволу соціально-педагогічної проблеми або необхідності розробки нового оригінального проекту;
обгрунтування і планування діяльності соціального педагога з вирішення проблеми.
6. Розробка соціально-педагогічної технології:
уточнення по підсумками проведених досліджень соціально-педагогічного замовлення;
деталізація проблеми:
визначення причин проблемної ситуації;
визначення діючих і нейтральних факторів;
визначення соціально-педагогічного і психологічного фону діяльності;
розробка концептуальних основ вирішення проблеми; розробка можливих моделей (або шляхів) вирішення проблеми;
обгрунтування вибору моделі (або колії) вирішення соціально-педагогічної проблеми.
7. Реалізація соціально-педагогічного проекту.
Основні методи соціального проектування, використовувані в діяльності соціального педагога:
соціально-педагогічне конструювання - розумове побудова варіанти вирішення проблеми педагогічними засобами;
соціально-педагогічне моделювання - багатоваріантне конструювання розвитку соціально-педагогічної системи;
соціальне проектування - обгрунтоване конструювання в знаковій формі моделі соціально-педагогічної системи;
соціально-педагогічне планування (спосіб реалізації проекту) - функціональна і тимчасова деталізація соціально-педагогічної діяльності з реалізації проекту (Досягнення сформульованих у проекті цілей, визначення порядку, послідовності, строків, темпів розподілу сил і засобів);
соціально-педагогічне програмування - повне всебічне обгрунтування реалізації проекту з прогнозом очікуваного ефекту, що складається з блоків: цільового, що забезпечує, ресурсного, організаційного та результуючого;
соціально-педагогічна технологія - підготовлена ​​до практичної діяльності програма, передбачає можливість досягнення мети.
Основний діагностичний та практичний інструментарій, що знаходиться на робочому столі соціального педагога:
Опитувальники: анкети і бланки інтерв'ю. Опис сфери застосування опитувальників. Інструкції з методики проведення опитувань.
Бланки соціально-педагогічного спостереження.
Види спостереження: ступінь включеності спостерігача. Сфера застосування спостереження: при автоматичних діях, при високій напруженості дій.
Бланки аналізу документів.
Види документів: текстові, іконографічні, вербальні. Види аналізу документів: традиційний (Якісний) і контент-аналіз (кількісний). Сфера застосування методу аналізу документів в практиці соціального педагога. Рекомендації з методики аналізу документів у соціально-педагогічної роботи.
Социометрические опитувальники для вивчення соціально-педагогічних процесів і явищ в групі.
Обгрунтування сфери застосування соціометричних опитувань. Рекомендації щодо застосування соціометричних опитувань як методу збору соціально-педагогічної інформації. Основні правила соціометрії. p> Социометрические індекси
2.2 Соціально-педагогічні технології роботи з дітьми групи ризику в загальноосвітніх установах: школах, притулках та інтернатних установах.
У Росії щорічно виявляються близько 100 тис. дітей потребують опіки. Серед вихованців шкіл-інтернатів 68% дітей, батьки яких позбавлені батьківських прав, 8% дітей одиноких батьків, 7% дітей, від яких відмовилися батьки. Щоб дитина розвивався нормально, необхідно, щоб оточуючі його умови цьому сприяли - необхідні влаштований побут, повноцінне харчування, спілкування з однолітками, прийняття оточуючими. Але у всіх інтернатних установах середу проживання, як правило, сирітська, казармена. Самі умови, в яких живуть діти, гальмують їхній розумовий розвиток, спотворюють процес формування особистості. Потрапляють в ці установи діти, як правило, вже мають якісь відхилення у фізичному і психічному розвитку. У них спостерігається затр...