включати просторіччя і неграмотне вживання мови, з іншого боку, разговорность не виключає вживання книжкового стилю);
В· діалогічність (сказу властива установка мовця на слухача і його реакції).
Оповідний текст складається з двох видів текстів, тексту нарратора і тексту персонажів. Якщо перший формується в процесі розповіді, то останній мислиться як існуючий вже до оповідного акту і тільки відтворений протягом його. br/>
Глава 2. Імітація усного мовлення в ЗМІ (на прикладі матеріалів Л.Горалік в журналах В«СнобВ» і В«EsquireВ»)
Усна (вимовна) мова є первинною формою існування мови, більш ранньої за часом виникнення, ніж мова письмова. Як ми вже говорили, усно-розмовної мови властиві непідготовленість, лінійність, незворотність, зв'язок з фізичним часом здійснення мовлення. Усе це підвищує автоматизм і випадковість у вживанні мовних засобів, знижує можливість свідомого їх відбору, що вимагає часу на пошук, що неминуче позначилося б на безперервності мовного акту і тому небажано. p align="justify"> У повсякденному спілкуванні використовується усно-розмовна мова. Вона володіє рядом фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних особливостей, які необхідно враховувати при імітації усного мовлення на письмі. Зауважимо, що в живій розмовній мові В«ритмічна і інтонаційна позиція слів у фразі здатна визначати їх фонетичне будоваВ». Саме тому, що про способи імітації інтонації на листі ми вже говорили вище, в даній роботі ми не будемо докладно розбирати фонетику. Для журналістських та літературних текстів Лінор Горалік, що орієнтується у своїй творчості на невимушеність і навіть деяку інтимність усної бесіди, характерна літературна імітація особливостей усного спонтанного мовлення, максимально наближена до розмовної першоджерела.
2.1 Лексичні засоби імітації
У цій частині роботи ми розглядаємо особливості прояву лексичної разговорности в тексті і засоби її створення. Як і для інших мовних систем, для розмовної мови характерні факультативність специфічної і переважання стилістично нейтральної лексики та фразеології, тобто тих слів і словосполучень, які загальновживані в повсякденному житті: бігти, вихідні, ідея, запропонувати, бадьорий, настрій, братися за розум, взяти себе в руки. При цьому обмежено вживання абстрактної лексики, книжних слів, термінології, необщеізвестних слів іншомовного походження. У Л. Горалік все це з'являється лише при мовній характеристиці персонажа. br/>
2.1.1 Просторіччя і розмовні слова
Однак своєрідність лексичної системи розмовної мови в тому, що в тексті вона проявляється, як нам здається, головним чином за рахунок розмовно маркованих лексем і елементів експресивного просторіччя. До останніх відн...
