Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Імітація спонтанної усного мовлення в медіатексті (на прикладі матеріалів Лінор Горалік в журналах "Сноб" і "Esquire")

Реферат Імітація спонтанної усного мовлення в медіатексті (на прикладі матеріалів Лінор Горалік в журналах "Сноб" і "Esquire")





осяться, наприклад, просторічні номінації: В«А я один раз бачив, як менти крос бігли! ..В»; В« даїшник зупиняє водія ... В»(ТСО). У промові героїв творів Л.Горалік досить часто зустрічаються слова з позначкою В«просторічнеВ»: прознає - провідати; мотатися (В«змотатися на кладовищіВ») - у значенні В«проводити час у клопітливих, утомливих заняттях, ходьбіВ»; огризатися - В«грубо, уривчасто відповідати на зауваження В»; пришити -В« те ж, що вбити В»; побиватися; заполошним (крики).

До розмовною експресивним одиницям ми відносимо слова всіх частин мови, мають у тлумачному словнику (ТСО, БТС) кодла В«розмовнеВ»:

В· дієслова: торгуватися, пихкати, забруднитися, перебиватися (в одному зі значень - В«насилу прожити деякий часВ»), піддакувати, шмигати, стирчати (неодобр.) , добити (гамбургер) (В«закінчити якусь справуВ»), занепадати (В«ставати кволимВ»), тикатись (В«метушливо метатисяВ»);

В· іменники: ниття, глузування (розмовний варіант слова В«знущанняВ»), фарцовщик, письменство;

В· прикметники: досвідчений чоловік (в переносному значенні В«досвідчений, знаючийВ»), пафосний ресторан, гадские близькі (разг.експрессівний варіант слова В«бридкіВ»);

В· прислівники: нестямно, туди-сюди, ладно (проілюструємо прикладом: В«Ну ладно < span align = "justify">, але чому білий? "), чисто (В« чисто московська ситуація В»);

В· частинки (розмовна підсилювальна частка аж; розмовне значення частки ось: В«Гуляю ось , сосиску якусь сьел В»;

В· вигуки: В«Але ж після блефаропластики ...В» - Хряпа! - докладним відповіддю В» .

Визначальну роль при розмежуванні елементів експресивного та природного просторіччя ми відводимо ситуації спілкування, а в журналістському або художньому тексті - контексту розповіді, задающему ситуацію. Отже, певного роду критерієм подібного розмежування виступає знижено-груба маркированность слова. br/>

.1.2 Знижена і груба лексика

В одній з публікацій Л.Горалік вжита частка де, яка маркується словником (БТС) як розмовно-знижена і вживається для вказівки на те, що наведені слова є передачею чужої мови (так само, як мовляв) : «³н -де і дурний, і бездарний, і ледачий, що негідний високого звання доцента, ...


Назад | сторінка 12 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Естетична функція слова в художньому тексті за романом М.А. Булгакова &quo ...
  • Реферат на тему: Інтегрований урок математики, російської мови, навколишнього світу "Ко ...
  • Реферат на тему: Урок-роздум на тему "В. Сухомлинський "Красиві слова и красиве д ...
  • Реферат на тему: Семантичне поле слова "житло" в російській і англійській мовах
  • Реферат на тему: Відносне порівняння образу і слова в оповіданні Ю. Тинянова "Поручник ...