. Враховуючи інтереси власників, які займають провідну роль серед суб'єктів впливу на організацію та зацікавлених в отриманні прибутку, менеджер, тим не менш, повинен намагатися уникати при розробці цілей орієнтації на отримання великого короткострокового прибутку. Він повинен прагнути до встановлення таких цілей, які б забезпечували великий прибуток, але бажано в довгостроковій перспективі. Так як покупці (ще один суб'єкт впливу на організацію) відіграють в даний час ключову, роль для виживання організації, менеджери при встановленні цілей повинні враховувати їх інтереси, навіть якщо вони ведуть до скорочення прибутку
за рахунок зменшення ціни або збільшення витрат для підвищення якості продукту. Також, при встановленні цілей необхідно враховувати інтереси суспільства, такі, наприклад, як розвиток умов середовища проживання в місцевому масштабі і т.п.
1.4 Встановлення цілей та їх аналіз
Процес встановлення цілей в різних організаціях проходить по-різному. В одних організаціях встановлення цілей повністю централізовано, в інших же організаціях може бути повна децентралізація. Є організації, в яких процес встановлення цілей носить проміжний між повною централізацією і повною децентралізацією характер. Кожен з даних підходів має свою специфіку, свої переваги і недоліки. Так, у випадку повної централізації при встановленні цілей всі цілі визначаються самим верхнім рівнем керівництва організації. При такому підході всі цілі підпорядковані єдиній орієнтації. Це є певною перевагою. Водночас у цього підходу є суттєві недоліки, суть одного з яких полягає в тому, що на нижніх рівнях організації може виникати неприйняття цих і навіть опір.
У разі децентралізації в процесі встановлення цілей беруть участь поруч з верхнім рівнем і нижчі рівні організації. Є дві схеми децентралізованого встановлення цілей. При одній - процес встановлення цілей іде зверху вниз. Декомпозиція цілей відбувається наступним чином: кожний з нижчестоящих рівнів в організації визначає свої цілі, виходячи з того, які цілі були встановлені для більш високого рівня. Друга схема припускає, що процес встановлення цілей іде знизу вгору. У цьому випадку нижчестоящі ланки встановлюють собі цілі, які служать основою для встановлення цілей наступного, більш високого рівня.
Як видно, для різних підходів до встановлення цілей характерна наявність суттєвих відмінностей. Однак загальною вимогою до оновлення цілей є те, що вирішальна роль у всіх випадках повинна належати вищому керівництву. З точки зору логіки здійснення дій, виконуваних при встановленні цілей, можна вважати, що процес цілепокладання в організації складається з трьох послідовних стадій. На першій стадії відбувається осмислення результатів аналізу середовища, на другий - вироблення відповідної
місії і, нарешті, на третій стадії безпосередньо виробляються цілі організації. Раніше були розглянуті питання, які стосуються місії організації. Зараз же розглянемо процес безпосередньої вироблення цілей організації.
Правильно організований процес вироблення цілей передбачає проходження чотирьох фаз:
виявлення та аналіз тих тенденцій, які спостерігаються в оточенні;
встановлення цілей для організації в цілому;
побудова ієрархії цілей...