ичення лексеми з мови-джерела путем ее транскріпції, транслітерації чи калькування ( Blitzkrieg? блітцкріг ).
Обідві групи різняться тім, что коли в первом випадка немає слів через відсутність у Цій культурі відповідніх зрозуміти, то в іншому відсутність слова зумовлена ??НЕ відсутністю Поняття, а відсутністю однослівного (нерозчленованості) его вираженною. У последнего випадка можна стверджуваті про незавершеність Формування Поняття.
) третю групу становляит випадка відсутності слів, яка зумовлена ??власне мовня (внутрішньомовнімі) причинами, дефектівністю (неповнотою) словотвірних парадигм:
укр.: чорний - чорнуватій - чорнота - чорніті? чорніті
нім.: schwarz - schwarzlich - Schwarze - schwarzen
укр.: весна - весняний - весніті - веснуваті (Виконувати весняні роботи)
нім.: Fr ? hling - Fr ? hligs [4]
Причинами неповноті словотвірних парадигм может буті морфемної структури слова, яка лагодити Опір Утворення дериватів за потрібною моделлю. Порівн. властіві німецькій мові МОДЕЛІ Утворення прікметніків від іменніковіх основ за прикладом Partizip II (так званні Pseudopartizipien ) что мают структуру: префікс ge-, be-, er-, ver-, zer-+ основа ім. + Суфікс t . Однослівніх еквівалентів в українській мові немає:
bemanntes (Raumschiff) - (Космічний корабель) з людиною на борту; (Kastanienbaum) - (каштан) покритів.Будівництво свічкамі (суцвіттямі).
Більшості Із прікметніків цього типу в українській мові відповідають словосполучення прійменнік «в» + іменнік в місцевому відмінку :
bebrillt - в окулярах; behandschuht - в рукавицях; gestiefelt - в чоботях
Або ж в українській мові безособові форми на - але , - то , тощо такоже НЕ мают своих однослівніх відповідніків у німецькій мові, порівн.:
холодно - es ist kalt; темно - es ist dunkel; вільно - es ist frei [24, c. 330] .
Отже, як свідчать наведені прикладом, лакунами могут буті цілі лексико-граматичні класи слів, спеціфічніх для однієї Із порівнюваніх?? Ов, як, Наприклад, артикль німецької мови НЕ має відповідніка в українській. Трапляються випадка, коли безеквівалентною є більша чи Менша частина слів якогось лексико-граматичного класу. Так, зокрема значний кількість німецькіх Partizipien I НЕ мают українських відповідніків такого типу й перекладаються підряднімі означальнімі висловами (в українській мові немає форм «пишучий», «копаючій», «крічачій»), ( schreibende - тієї , хто пише; sprechende? тієї, хто розмовляє; schreiende? тієї, хто кричить ).
Очевидно, позбав відсутність Другої и третьої груп слів можна вважаті лакунами, тому то багато ті слова, Які повінні б буті у мові, а Першу групу Доречний вважаті словами-реаліямі або етнографізмамі.
...
