внюють нулю (якщо тільки не потрібно термінової заміни будь-якого обладнання); всі зусилля спрямовані на продовження життя наявного устаткування, щоб існуючі потужності можна було використовувати як можна довше. Компанія може підвищити ціни, скоротити витрати на просування товару, непомітно знизити якість продукції, згорнути другорядні послуги споживачу і т.д. Хоча стратегія «збору врожаю» призводить до скорочення обсягу продажів і частки ринку, але якщо витрати будуть скорочуватися швидше, то обсяг готівки після сплати податків може зрости (ко принаймні тимчасово), і прибуток компанії буде скорочуватися швидше повільно, ніж швидко.
Стратегія «збору врожаю» є розумним вибором для фірм зі слабкими позиціями в наступних, обставинах:
- У випадку непривабливості довгострокових перспектив галузі.
- Коли розвиток діяльності є занадто дорогим і недостатньо прибутковим.
- У випадку, коли розширення або утримання ринкової частки пов'язане із збільшенням витрат (занадто дорого).
- У випадку, коли зниження конкурентних зусиль не викличе різкого скорочення обсягу продажів.
- Якщо у фірми є можливість направити звільнені кошти в більш привабливі області.
- У випадку, коли даний вид діяльності не є найголовнішим у господарському портфелі диверсифікованої компанії (збір врожаю відносно другорядних напрямків діяльності фірми стратегічно переважніше, ніж у відношенні основних).
- Коли даний вид діяльності не додає привабливості (з погляду забезпечення стабільності продажів, престижу, збалансованого параметричного ряду продукції) господарському портфелю компанії.
Чим більше присутня перерахованих факторів, тим більше підстав для використання стратегії «збору врожаю», яка найбільш приваблива для диверсифікованих компаній, що мають слабкі конкурентні позиції по не основним видам діяльності або таких видів, які розвиваються в непривабливих галузях . Такі фірми можуть направити кошти, отримані від «збору врожаю» в непривабливих галузях, у прибуткові сфери діяльності або затратити їх на придбання нового бізнесу.
Стратегія відсікання зайвого означає, що фірма закриває або продає зайві підрозділи, що не дають прибутку або погано поєднуються з іншими підрозділами. Підприємство відмовляється не просто від збиткового напряму, а від окремої структурної одиниці: магазину, фабрики, філії. Об'єкт або продають, або оформляють в самостійне підприємство, ніяк юридично не пов'язане з головним. В крайньому випадку, об'єкт просто закривають.
Очевидні плюси ті ж, що і при стратегії «збору врожаю»: звільняються кошти. Очевидні мінуси: хвилювання середовища персоналу, неминучі витрати на утилізацію і допомоги по безробіттю, втрата ресурсу, втрата репутації стабільності підприємства.
Подібну стратегію має сенс використовувати на стабільних ринках стандартних товарів, але, ні в якому разі не там, де продукт за рік може невпізнанно змінитися.
Стратегії скорочення витрат. Ці стратегії зазвичай включають здійснення оздоровляючих дій з метою зупинити зниження прибутків. У цих умовах зусилля повинні сконцентруватись на тих видах діяльності та областях, в яких компанія має найбільший досвід роботи або явні ринкові успіхи. Стратегії економії...
