tify"> Образ-символ вогню має ї інше сміслове НАВАНТАЖЕННЯ у творах української літератури. Так, у драмі Свіччине весілля І.Кочерга Використана образ-символ палаючої свічки як втілення Прагнення людини до свободи, звільнення від СОЦІАЛЬНОГО та национального поневолення. Це право на свободу, наголошує автор, нужно відстояті, завоюваті:
І свічки мірної НЕ варта та країна,
Що в борьбе ее НЕ засвітіла [36, с. 159] .
Тобто вогонь як вогник запаленої свічки, як світло в темну пору доби, у Цьом творі сімволізує звільнення від национального гніту, что нужно здобути у борьбе Із загарбників:
Колі добром Ніхто не дасть нам світла,
ЙОГО здобути треба - не молить [36, с. 219].
Саме запаленою свічку має донести в темну Буремний ніч Меланка, щоб Зберегти життя коханої людини - зброяра Івана Свічки. Риторичність звертанням Меланки Чі є така сила, щоб свічку Цю в мене згаса? Raquo; автор передавши глібокі Людські почуття, что межують з одержімістю. Проти Меланка гине. А з того беззахісного Вогника, что его так ніжно оберігала дівчина, зайнять народне повстання, Пожалуйста мало зместі владу заброд:
Немає в мире бурі, щоб вогонь Могла задути вічний та правдиві ...
Хоч НЕ мені - для вільного народу
Колися зоря займется світова [36, с. 277].
Отже, образ вогню як запаленої свічки, світла від палаючої свічки, образ зорі Світової (елементи образу) у драмі сімволізують волю, Прагнення до свободи, боротьбу за соціальне та національне визволення .
Подібне сміслове НАВАНТАЖЕННЯ має образ вогню у творчості Лесі Українки. У вірші Досвітні огні алегоричного образ темної ночі Варто розуміті як владу самодержавного влаштую, что гнітіть народ, а Досвітні огні - це поклик и символ пробудження национальной и социальной свідомості людей робочих raquo ;, Заклик до БОРОТЬБИ ; того ЦІ вогні Досвітні, переможні, урочі :
Досвітні, переможні, урочі
Прорізалі темряву ночі.
Ще сонячні Промені сплять -
Досвітні огні Вже горять,
Те світять їх люди робочі.
Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Годіна для праці настала!
Чи не бійся досвітньої мли, -
Досвітній вогонь запалили,
Колі ще зоря НЕ Заграй [36, с. 67-68] .
Свою поезію Леся Українка Неодноразово порівнювала з вогнем-блискавиці , Із зорею червоною raquo ;, зорею багряною raquo ;, Із твердая криця raquo ;, мечем двосічнім та віріла, что прийде годину, коли ... на світі запалає покинути вогонь моїх пісень І стримування промінь засіяє, Вночі запалений, горітіме Уден [36, с. 77] . Отже, у пісьменніці вогонь сімволізує слово, что запалює, згуртовує, заклікає до БОРОТЬБИ. загаль образ-символ вогню письменниця вікорістовувала у творах Неодноразово, втілюючі его помощью таких елементів:досвітніх (вранішніх) вогнів, зорі червоної, зорі багряної, вогню пісень, променя. У трактуванні митця цею образ сімволізує Заклик до боротьбу за соціальне звільнення, саму боротьбу, слово (поезію) поетеси, яка слугує взірцем боротьбу за свободу.
3.5 Вогник як символ рідної домівки, як орієнтир у дорозі, як підтримка
Вогонь як вогник, як невелика вогнище, может даруваті Віру, слугуваті орієнтіром, підтрімуваті, звеселяті, об'єднувати, нагадуваті про рідну домівку. Саме таке сімволічне значення вогню зустрічаємо у повісті Г.Тютюнника Вогник далеко в степу та поезії Вогник А.Малишка.
У Першому Із зазначену творів зображено, як вогнище Розкладай хлопці - діти-сироти и напівсіроті - колі проходили щоденно пішкі від села до реміснічого училища ї назад по вісімнадцять кілометрів.
Вісь як оповідає Павлусь, головний персонаж повісті: " ...