урахування факторів, що впливають на мотиваційно-потребностную і емоційну сферу діяльності учня.
Необхідно підкреслити, що представлене в підручнику зміст має бути націлене на залучення учнів не тільки до нового способу мовного спілкування, але і до культури народу, говорить на мові, що вивчається, до національно-культурної специфіки мовної поведінки в країні вивчається.
При цьому навчання школярів мови через культуру народів, що населяють країну мови (а точніше, через діалог своєї національної культури та культури іншого народу), необхідно здійснювати постійно, починаючи з перших уроків вивченні предмета в початковій школі. У зв'язку з цим особливого значення і перспективність має розробка соціокультурного компонента змісту сучасного підручника, який покликаний долучити учнів до фонових знань їхніх однолітків за кордоном. Організація соціокультурного змісту підручника/УМК може бути представлена ??з двох позицій: інсайдера (жителя країни досліджуваної мови) або аутсайдера (наприклад, туриста, перебуває в країні досліджуваної мови). У першому випадку на сторінках підручника відтворюється діяльність носія іншої лінгвокультури, і учень, працюючи з книгою, як би спостерігає за його життям у звичній для нього дійсності. Другий випадок іншою: тут представники країни/національності навчаються перебувають в умовах іншого соціуму і як би наяву стикаються з тими чи іншими проявами незвичного, іншого, чужого, зіставляючи ті чи інші соціокультурні портрети носіїв досліджуваної мови. Якщо перший підхід найбільш поширений в сучасних підручниках, то другий, на відміну від зарубіжної навчальної книги, не отримав реалізацію у вітчизняних підручниках. Вважаємо, що саме другий варіант, що допускає експліцитне (зовні виражене) включення в підручник/УМК різноманітних елементів зіставлення з культурою мови, що вивчається, має стати предметом інтересу вітчизняних авторів навчальної літератури.
Необхідність об'єктивно відображати на сторінках підручника/УМК реальну дійсність та історію різних аспектів життя країни досліджуваної мови докорінно змінює і оформлення навчальної літератури. Більшою мірою, ніж раніше, в підручнику повинен бути реалізований зоровий ряд: фотографії, малюнки, схеми та ін., Що репрезентують дану дійсність у всьому її різноманітті і з граничною ступенем достовірності та об'єктивності.
У зв'язку з представленістю соціокультурного компонента змісту навчання в сучасному підручнику необхідно зробити ще одне зауваження. Що вийшли в даний час нa російський шкільний книжковий ринок сучасні підручники/УМК зарубіжних видавництв в більшості своїй досить яскраво представляють картину країни досліджуваної мови, а оскільки їх автори є, як правило, носіями мови, то ці матеріали містять автентичні тексти в автентичному контексті використання. Даний факт є позитивним і дає підставу вважати, що такі підручники можуть застосовуватися у вітчизняній школі.
Разом з тим не можна не визнати, що закордонні УМК НЕ адресовані конкретної аудиторії російських школярів, в них не представлені експліцитно механізм опори на рідну мову і вихідну культуру російських школярів, а також зіставлення її з одержуваної з підручника інформацією. Відомо, що поняття про нові граматичних категоріях, так само як і про відносини предметів до реальної дійсності, що не знаходять аналогії ні в рідній мові, ні в рідній культурі учнів, повинні (через неможливість їх повного перенесення в іншу мову і національну культуру) формуватися в їхній свідомості спеціально.
Спільність західноєвропейських мов (наприклад, англійської та німецької) дозволяє будувати початок навчання ІМ без звернення до рідної мови навчаються. Але це ні в якому разі не може бути застосоване до російським мовним особистостям.
Звідси очевидно, що навряд чи доцільно використовувати підручники зарубіжних видавництв в якості стабільних посібників, оскільки вони не є адекватними (не відповідають) загальноосвітнім цілям навчання ІМ в штучних умовах.
Якщо мова йде про національно орієнтованому підручнику, то його основна функція полягає не в простій демонстрації «іншого» світу, «чужий» культури (зрештою учні можуть отримати цю інформацію і рідною мовою), а в «тематизації»/«проблематизації» іншої культури в співвіднесенні з власною/вихідною культурою учня і з умовами вивчення ІЄ у відриві від країни досліджуваної мови.
Повноцінний підручник не тільки формує у вчителя педагогічна свідомість і розкриває перед ним логіку навчання, але і є для учня інструментом засвоєння навчального матеріалу. Виходячи з цього в підручнику/УМК повинні бути експліцитно представлені також і загальнонавчальних та компенсаційні вміння, що дозволяють учням ефективно, творчо і результативно будувати свою діяльність з оволодіння іншомовними мовними навичками та вміннями, а також бу...