Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Дзвонові мотиви у творах Н.С. Лєскова

Реферат Дзвонові мотиви у творах Н.С. Лєскова





ю впевненістю можна говорити про те, що дзвони тут зустрічаються переважно в пасивній функції.

Великі форми представлені в основному романами (5 творів, 107 фрагментів), фрагменти в яких розподілені також нерівномірно.

У романі «Обійдені» і хроніці «зубожілий рід» роль дзвони головним чином обмежується різновидами «пасивної» функції. До перерахованих вище ситуацій «вторинної ролі» досліджуваного предмета в повістях і розповідях додаються і деякі інші випадки:

дзвін як частина традиції (присяга під дзвонами - перевірка на правдивість, під дзвоном людина не може говорити неправду), звичаю (на радощах, при великих святах, знаменні події лунати):

«Мати просила стягнути їх очисної присяги, з передзвоном дзвонів і з усією процедурою, яка, простим людям представляється такою могущественною проти людини, затвор свою совість покликом честі.». [20, с.539]

Через півроку після переїзду їх у село княгиня Ірина Василівна народила сина, якого назвали на честь діда Лукою. Народження цієї дитини мало дуже благотворний, але саме нетривалий вплив на круту вдачу князя. На перших порах він звелів викотити селянам кілька бочок пінного вина, завітав по рублю всім дворовим, панськи обдарував бідний сільський причт за його почуті молитви, а на дзвіниці велів тримати триденний дзвін. Боязкий, заляканий і задавлений нуждою священик не смів не послухатися княжого наказу, і з парафіяльною дзвіниці три дні сряду урочистий дзвін сповіщає світу про народження юного княжича. [24, с.9];

як символ Батьківщини, причому, в основному знаходиться в ірреальному просторі - у процесах свідомості (марення хворого, період занурення в роздуми):

... вона була мовчазна. Але коли архієрей, супроводжуваний гучним дзвоном у вся дзвони, виїхав з рідного села в кареті, заряджений шестіріком кращих бабусиних коней, княгиня навіть висловила на нього дядькові й maman свою «критику». [20, с.54]

Зорька стала займатися, і в сусідній кімнаті, де сьогодні були опущені фіранки, почало сіріти. Даша раптом знову почала тихо й повільно підводитися, втупилася в одну точку в ногах ліжка і прошепотіла:

Дзвонять! Де це дзвонять?- І з цими словами раптово здригнулася, схопилася за груди, впала навзнак і закричала: - Ой, що ж це! Боляче мені! Боляче! Ох, як боляче! Допоможіть хоч чим-небудь. А-а! У-о-т о-н-а смерть1 Жити! .. А! .. Ах! Жити, ще, жити хочу!- Крикнула гучним, різким голосом Дора і якось неестесственно закинула назад голову. [24, с.208]

Сказавши це з особливим ефектом, Зайончек так само рвучко викинув руку Долинського lt; ... gt ;. Звільнений Долинський негайно ж сів верхи на свій стілець і lt; ... gt; мовчки дивився на патера, без цікавості, без уваги і без участі.

Так, це так; це безсумнівно так!- Стверджував себе в цей час вголос патер. lt; ... gt;

«Так, тому, хто в роки постійні увійшов, тому жіноча принадність навіть і скверна», - промайнуло в голові Долинського, і раптом примхи йому Москва, її Малий театр, купець Толстогораздов, жива життя, з людьми живими, і всі ви, всепрощаючими, всезабивающіе, незлобиві люди росіяни, і сама ти, наша плакуча береза, наша Орані Русь простора. Всі ви, дивні, пекучі спогади, все це разом штовхнули в його серце, і щось нове, або, краще сказати, щось давно забуте, десь тихо задзвеніло йому ваблячими дороговказними дзвіночками.

Долинський на мить зніяковів і через інше таке ж летюча мить невимовно зрадів, відчувши, що пам'ять його падає, як надтреснувшая пружина, і спокійна тупість лягає по всіх краях уяви.

«Але, втім, це все ... незрозуміло», подумав він крізь сон, і з насолодою відчув що мозок його дедалі міцнішим засвоює собі найспокійніші звички. [24, с.263]

Що стосується «активних» введень предметів досліджуваного концепту, то, в одному з фрагментів хроніки «зубожілий рід», бубонці допомагають розставити акценти в конфлікті між очікуваним, очевидним і несподіваним, непередбачуваним, між зовнішнім (тяжкість, вольяжно, огрядність) і імпульсивністю, нервозністю («шибко змахуючи», «нетерплячі»). Архієрей, що являє собою образ ангельського служіння на землі і, так чи інакше, що представляє собою еталон поведінки в храмі, на молитві, тут підкреслено телесен, важкий. В унісон цьому яскравому протиставлення - невідповідність в образі бубонців: для них задана легка форма (дві зменшувально-пестливих суфікса _чік_ і _еньк _, звукова, «легка» метафора «срібні»), але звук, що виходить від них, зовсім не очікувала - НЕ легкий:

Але сам архієрей мені не сподобався: він був дуже великий, огрядний, з великою бородою, важким, повільним поглядом і навислими на очі густими бровами. Ходив шибко, різко ...


Назад | сторінка 12 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Образні осмислення слів &дзвін& і &звук& в поезії Сергія Єсеніна
  • Реферат на тему: Сутність і функції бюджету, його роль у соціально-економічних процесах
  • Реферат на тему: Концепт &батьківщина& у свідомості сучасної китайського суспільства через й ...
  • Реферат на тему: Кому на Русі сучасної жити добре
  • Реферат на тему: Дзвони в театрі