івської уваги і виховання родичами або представниками державних установ, супроводжуване застосуванням фізичного або психологічного насильства, призводить до порушення процесу соціалізації і до незворотних змін особистісних особливостей, деформує психіку, спотворює морально-ціннісні орієнтири, призводить до розвитку паразитичних звичок, і як наслідок, до скоєння злочину.
2. Проблеми вчинення злочинів особами жіночої статі та їх попередження
. 1 Проблеми попередження злочинів неповнолітніх осіб жіночої статі в сучасній Росії
Профілактика правопорушень і злочинів неповнолітніх - складна соціальна задача. На її вирішенні зосереджені зусилля державних органів, органів місцевого самоврядування і, звичайно, органів внутрішніх справ. Особливе місце в цій роботі відводиться органам внутрішніх справ Російської Федерації. Відповідно до покладених на них законом завданнями вони здійснюють широкий спектр профілактичних заходів. У його основі - виявлення фактів протиправної поведінки дітей та підлітків, а також причин і умов, що породжують таке поводження неповнолітніх.
Найбільш суспільно небезпечні форми поведінки неповнолітніх характерні для старшого підліткового та юнацького віку. Починаючи з молодшого підліткового віку з'являються певні особливості в поведінці, обумовлені статевою приналежністю. Поряд з іншими одна з головних відмінностей в особистості дівчат цього віку полягає в тому, що у дівчат раніше, ніж у юнаків, починається і закінчується статеве дозрівання.
З урахуванням цього багато вчених пропонували посилювати роботу з батьками дівчаток 6 - 7-х, а хлопчиків 8 - 9-х класів. Найбільш критичні періоди формування особистості дівчат припадають на 16 - 17 років, коли поведінка їх стає більш стабільним, а на більш ранній вік: 14 - 15 років, тобто вік настання кримінальної відповідальності.
Це дає підставу припустити, що і відхилення в поведінці дівчат з'являються не в 16 - 17 років, а значно раніше. Посилення негативних проявів, цілий ряд антигромадських дій з'явилися підставою для взяття їх на облік. Педагоги та психологи неодноразово відзначали, що важкі дівчини - це зовсім не те ж саме, що важкі юнака. Важкі старшокласниці складають тиху групу, часом нічим не виділяється на загальному тлі учнів. Коли в поведінці дівчат починають проявлятися соціально негативні відхилення, то це свідчить про деформації особистості дівчини взагалі. Зовнішній прояв відхиляється у дівчат характеризується такою особливістю: якщо поведінка не було відхиляється з дитинства, то в 12 - 14 років формування установок на соціально негативну поведінку відбувається дуже швидко. Вплинути на цей процес досить важко. Дана обставина змушує уважно ставитися до будь-яких порушень неповнолітніми жіночої статі соціальних ролей, проявам ними шкідливих звичок і пристрастей. Серед правопорушень неповнолітніх жіночої статі відзначається висока латентність. За даними Г.І. Сиздикова, кожна десята опитана вихованка виховних колоній (ВК) заявила, що в момент скоєння злочину про покарання не думала, але після вчинення сподівалася, що обійдеться штрафом, розглядом матеріалів комісією у справах неповнолітніх, взагалі ніхто не дізнається про скоєний злочин, так як потерпіла не повідомить у письмовій правоохоронні органи 4. Все це свідчить про те, що кримінальний досвід і загроза покарання за суспільно небезпечне діяння у неповнолітніх вже були.
Переважна більшість неповнолітніх правопорушниць жіночої статі, отримавши неповну середню освіту, йдуть зі школи, надходять в училища чи інші навчальні заклади. Але, не бажаючи вчитися, дівчата або взагалі не приступають до занять, або дуже скоро кидають навчання. Сприяють цьому труднощі соціальної адаптації в новому колективі, відсутність контролю з боку родини. Якщо ці дівчата як особистість не були об'єктом профілактики правоохоронних органів, то, здійснюючи правопорушення, вони потрапляють до уваги цих органів лише після їх вчинення. Однією з форм антигромадської поведінки є ухилення від навчання, яке пов'язане з бродяжництвом. Вивчення причин втеч з дому педагогами, психологами, співробітниками інспекції у справах неповнолітніх і співробітниками міліції показало, що після досягнення 15 років ці пагони найчастіше бувають пов'язані з реалізацією соціально несхвалюваних спонукань і лише іноді вони, таким чином самовиражаються.
Негативні наслідки вживання спиртних напоїв дівчатами різноманітні: фізичну шкоду здоров'ю, розрив зв'язків зі школою та сім'єю, вчинення злочинів у стані сп'яніння, прояв байдужості до свого майбутнього та ін. Обставинами, що сприяють розвитку алкоголізму у підлітків, є не тільки соціальні, а й фізіологічні чинники. Не останнє місце в алкоголізації підлітків належить ослаблення нервової системи, зумовленого тими чи іншими, у тому числі і спадкови...