ії, що викладає основну думку. Для посилення логічного зв'язку між пропозиціями вживаються такі спеціальні стійкі вирази, як to sum up, as we have seen, so far we have been considering. Тій же меті можуть служити і прислівники finally, again, thus. Наприклад: we wish to filter the? Kk=1 Nk possible tuples down to just those tuples that could be feasible tracks.? Таким чином, ми бажаємо відфільтрувати твір з Nk можливих серій спостережень з тим, щоб зменшити число сукупностей спостережень, які можуть бути потенційними трасами.
Кожен абзац являє собою більш-менш закінчену одиницю висловлювання, де легко можна виділити основну думку. Зв'язки між елементами всередині пропозиції, між пропозиціями всередині абзаців і абзацами всередині глав виражені експліцитно, що веде до достатку і розмаїтості спілок і союзних слів: that, and that, than, if, as, or, nor ... Наприклад: the grid is too loose then coincidental occurrences can accumulate and cause false alarms.? Якщо сітка неплотная (занадто груба), тоді дані можуть збігатися і викликати помилкові тривоги.
Для наукового тексту характерні подвійні спілки: not merely ... but also, whether ... or, both ... and, as ... as ... [Арнольд 2002: 279]. Наприклад: each time step k we observe Nk points from both the underlying set of tracks and noise.? У кожний момент часу k ми отримуємо Nk точок як з основного безлічі відміток трас, так і з відміток, обумовлених впливом шумів.
Для наукового стилю характерно виділення головного, основного з маси фактів, що повідомляються. Це досягається поруч синтаксичних прийомів, в яких принцип твори і підпорядкування пропозицій збігається з вимогами логіки, т. Е. Головна думка міститься в головному реченні, підпорядкована думка - в підрядному. Додаткові міркування, що не мають безпосереднього відношення до даного вислову, з'являються у вигляді вступних зауважень і пропозицій, часто виділяються знаком тире. Форма викладу в стилі наукової прози не несе додаткових функцій впливу на читача. Вона лише засіб додати ясність викладу. Ось чому редагування наукової прози, в основному, зводиться до уточнення значень слів і словосполучень і характеру зв'язку між окремими частинами висловлювання.
Система синтаксичної союзної зв'язку вельми своєрідно використовувалася в ранні періоди розвитку цього стилю, в періоди спільного становлення системи функціональних стилів англійської літературної мови. Бажання автора наукових трактатів виявити взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість фактів, з якими їм доводилося мати справу, приводило їх іноді до непомірного користуванню засобами союзної зв'язку, що в кінцевому підсумку, тягло за собою довгі абзаци [Гальперін 1958: 426]. На сьогоднішній день, однак, існує тенденція до спрощення письмовій мові, що, зокрема, відображено в книзі «Handbook of technical writing». Автори радять не використовувати складні речення для вираження складних ідей, так як це ускладнює розуміння читачем:
Use uncomplicated sentences to state complex ideas. If readers have
to cope with a complicated sentence in addition to a complex idea, they
are likely to become confused. Just as simpler sentences make complex
ideas more digestible, a complex sentence construction makes a series
of simple ideas more smooth and less choppy [Gerald J. Alred 2010: 502]. У даній главі докладно проаналізований лексичний склад англійської наукової мови. Виділено три шари лексики наукової мови, а також виявлено спільна риса наукових текстів? термінологічность. Розкрито поняття терміна і термінології, наведено класифікацію термінів. Розглянуто граматичні особливості текстів наукового стилю, зокрема проаналізована синтаксична структура наукових текстів. На деяких прикладах продемонстровані стилістичні особливості, які характеризують англійська науковий текст. науковий англійський стиль лінгвістичний
Висновок
Дослідження, проведене в цій роботі, ставило метою вивчення лінгвістичних та стилістичних особливостей текстів наукового стилю, що вимагало вирішення ряду завдань. Усі поставлені завдання були вирішені, була досягнута мета дослідження, і на основі даних дослідження можна сформулювати наступні висновки.
Єдина функція наукового стиля - інтелектуально-комунікативна, оскільки науковий стиль характерний для текстів, призначених для повідомлення точних відомостей з якої-небудь спеціальної області і для закріплення процесу пізнання. Саме цим обставина і визначається характер особливостей наукового стилю в англійській мові.
Характерними рисами стилю англійської наукової прози є логічне, послідовне і пов'язане виклад матеріалу, абстрактність, прагнення авторів до точності, стислості, однозначності при збереженні інформаційної насиченості матеріалу. Для н...
