начений в основному низький рівень, що вказує на невиконання запропонованого завдання або на велику кількість помилок. Високий рівень не був виявлений ні в кого з обстежуваних хворих ні по одному з діагностованих критеріїв.
Як ми з'ясували, поряд з порушенням здатності говорити при афазії часто втрачається здатність розуміти мову. Хворий переставав розуміти слова і пропозиції або розумів багато слова неправильно. Особливо важкі для розуміння були слова, різняться яким-небудь одним елементом: точка-дочка raquo ;, нирка-бочка і т.д. Бувало й так: хворий чітко чує слова, що входять в нього звуки, навіть кілька разів правильно повторює це слово, але не знає, що воно означає.
Середній рівень розуміння висловлювань, що містять афективно значущі слова, було виявлено тільки в 10% хворих, у решти обстежуваних по даному параметру був визначений низький рівень. Виконання інструкцій в контексті ситуації на середньому рівні вдалося 40% групи, решта 60% не змогли впоратися із завданням. Виконати інструкцію поза контекстом ситуації вдалося 30% групи, у 70% був виявлений низький рівень по даному аспекту.
Зрозуміти назви предметів вдалося 30% групи, 70% з даним завданням не впоралися. Назви дій зрозуміти змогли тільки 20% групи. Зрозуміти назви якостей предметів змогли так само 20% групи. За параметром вокалізації, внегортанние звукоутворення у всіх обстежуваних виявлено низький рівень. Середній рівень наслідування виявлений у 30% групи, за параметром висловлювання бажань у 10% виявлено середній рівень, у решти групи визначено низький рівень уміння висловити бажання. Середній рівень сформованості параметра власних висловлювань визначений тільки у 40%, у решти 60% - низький. Середній рівень произносительной боку промови визначений тільки у 40%, у решти групи рівень низький. За параметром лексико-граматичної структури слова середній рівень виявлено у 20% групи, низький у 80% обстеженої групи хворих з сенсорною афазією.
Таким чином, нами було проведено обстеження розвитку мови хворих з сенсорною афазією. Більш детально ми зупинилися на дослідженні розуміння мови, так як даний аспект при сенсорної афазії страждає найбільше. Проаналізуємо отримані результати в ході експериментальної оцінки мови хворих з сенсорною афазією більш докладно.
У нашому дослідженні відповідно до заявленої темою, метою та гіпотезою були підібрані методи обстеження мовлення у хворих з сенсорною афазією, що знаходяться на лікуванні в стаціонарі з гострим порушенням мозкового кровообігу та наслідками черепно-мозкової травми.
Отримані результати визначили необхідність розгляду напрямків відновного навчання при сенсорної формі афазії і більш детально розглянути можливість використання інтерактивних технологій у процесі відновного навчання хворих афазією.
.2 Можливість використання інтерактивних технологій у процесі відновного навчання хворих з вогнищевими ураженнями головного мозку
Спеціалізована допомога хворим з вогнищевими ураженнями головного мозку, а також іншими захворюваннями ЦНС, що страждають порушеннями мови й інших вищих психічних функцій, здійснюється закладами охорони здоров'я та освіти.
У системі охорони здоров'я Російської Федерації спеціалізована медична допомога надається приблизно в 2000 установах - в неврологічних, психоневрологічних, відбудовних та реабілітаційних відділеннях багатопрофільних лікарень, до дитячих поліклініках, будинках дитини, в поліклініках для дорослого населення, поліклініках відновного лікування , психоневрологічних диспансерах, Центрах патології мови і нейрореабілітації, санаторіях і деяких ін.
Традиційні способи реабілітації афазий іноді показують досить скромні результати, тому дослідники мають широке поле діяльності з пошуку більш ефективних методів відновлення порушених функцій. Наприклад, Pulvermuller і його колеги використовують метод терапії примусу ( Constraint-Induced (CI) Therapy ), що б досліджувати порушення мови в рамках хронічної афазії. Спочатку цей підхід був застосований в реабілітації різних нозологій паралічів і полягав у інтенсивних вправах паралізованою кінцівки і обмеження діяльності здоровою. У пацієнтів з афазією застосовується той же самий принцип: терапія примусу вимагає, щоб пацієнт брав участь в інтенсивній практиці порушеної функції мови, наприклад, говорінні вголос, при обмеженні використання альтернативних методів, наприклад, жестикуляції. Використовуючи цю техніку, її автори отримали хороші результати з розвитку усного мовлення у пацієнтів з хронічною афазіей.Murray і її колеги припустили, що значущим в процесі відновлення мови є не тільки неврологічні, фізіологічні, психотерапевтичні, лінгвістичні, педагогічні аспекти, але й психологічні. Вони використовували релаксаційну терапію ...