»,В« Над прірвою в брехні В»,В« "Узі" дружби калібру 5,45 В». [Російська мова 6/1994 В«фразеологічний каламбур в сучасній публіцистиці]
Приклади фразеологічної парономазия в сучасній пресі. В«Легкі на споминіВ» (Китайська пневмонія). В«Ввезення і нині тамВ» (ліберальний кодекс) [В«Коммерсант-ВластьВ» № 16 від 28.04.03]
В«Кола по біді В» (арешт у справі про вбивство Сергія Юшенкова). В«Туга пошаниВ» (Володимир Маканин, письменник дивною долі ). В«Фіга наційВ» (огляд компакт-дисків). [В«ИзвестияВ» № 72, 23.04.03, с.10, с.13]
В«Водіння в муках В». Щоб здати на права, потрібно відучитися в міжшкільному навчальному комбінаті (МУК). [В«МКВ» № 92, 28.04.03, с.5] В«Поминки на узбіччі" (В«Пікнік на узбіччі В»). В«БезрідніВ» могили колишніх мешканців інтернатів для престарілих. [В«МКВ» № 90, 25.04.03, с.8] В«Бабки на вітерВ» (з метеликів навчилися робити навіть салюти). [В«МКВ» № 86, 21.04.03, с.9] В«Бити чи не бити?В» (Чи буде Цзю битися в Москві, вирішиться наступного тижня). [В«МКВ» № 85, 19.04.03, с.7]
ВИСНОВОК.
Художня форма - це елемент змісту. Фразеологічний каламбур виділяє істотну сторону зображуваного, його внутрішні протиріччя і несподівані зв'язки. Крім того, цей мовний прийом, володіючи підвищеною інформативністю, викликає активність сприйняття думки автора. Каламбурное перетворення фразеології - не просто словесна гра, це перш за все дієва зброя в руках публіциста.
Фразеологізми належать до так званих прецедентним текстів (Ю. М. Караулов), що володіє властивістю відтворюваності. Вони мають чітке джерело походження, афористичний характер і служать одним з основних засобів створення експресивності тексту. Прецедентний текст зводить описувану ситуацію до одному образу-стереотипу, замещающему у свідомості носія мови докладний опис. В основі дії прецедентного тексту - порівняння В«даногоВ» і В«НовогоВ», причому В«новеВ» розглядається лише як варіація, видозміна В«ДаногоВ». В основі фразеологізаціі лежить переосмислення вільного словосполуки, в результаті якого цей текст набуває стійкість, відтворюваність і семантичну цілісність. Актуальне значення фразеологізму стає несводимо до суми прямих значень його компонентів. У якості денотата фразеологічної семантики виступає якась повторювана ситуація, яка потребує короткої, але ємною номінації. p> Мова ЗМІ володіє властивістю сполучити в собі дві зовні суперечать один одному установки - на стандарт і експресію (В. Г. Костомаров). Газетний мова заповнений кліше, завдання яких - швидке опис ситуації, навіть, швидше, згадка її, перше наближення. ЗМІ (особливо це стосується інформаційних жанрів) апелюють до фонових знань читача або глядача, від глибини яких залежить осмислення сприйнятого. Становлення фразеологізмів проходить у кілька етапів. Спочатку якесь словосполучення починає служити для позначення повторюваної ситуації або її частини, потім відбувається редукція до загального понятійного каркаса, без деталей. Зрештою зв'язком між актуальним і етимологічним значенням залишається лише образ-мотив, що створює асоціації і викликає інтерес у читача. Фразеологічна гра, комбінації і варіації на тему традиційних фразеологізмів дозволяють В«упакуватиВ» в короткій, ємною, що звучить як слоган фразою основну ідею новини.
У нашому дослідженні ми вивчили класифікацію стандартних фразеологізмів, проаналізували можливі помилки при їх вживанні, простежили тенденції вживання і зміни форми фразеологізмів у мові сучасних ЗМІ. p> Ми вирішили поставлені завдання:
1) Вивчили класифікацію, визначили типи фразеологізмів, найбільш часто вживані в мові газет. Це фразеологічні висловлювання, які зазнали різних семантичним і аналітичним перетворенням. p> 2) Вивчили можливі помилки при вживанні фразеологізмів у публіцистичної мови. Найбільш поширеними з них є: стилістично не виправдане зміна складу фразеологізму, спотворення образного значення фразеологізму, невиправдана контамінація різних фразеологізмів
3) Визначили кордон між творчим перетворенням фразеологізму і стилістичними помилками, що виникають при подібному перетворенні. p> 4) Досліджували прийоми трансформації фразеологізмів для досягнення нових експресивних образів у мові сучасних газет.
5) Проаналізували приклади В«фразеологічної ігриВ» в текстах газет.
Таким чином, на підставі вищесказаного, можна зробити наступні висновки:
1) У мові засобів масової інформації йде активний процес фразеологізаціі сполучень слів, раніше не були сталими виразами.
2) У умовах інформаційного ринку і боротьби за аудиторію ЗМІ формою подачі інформації приділяється набагато більше значення, ніж змістом, і фразеологізми відіграють важливу роль при побудові яскравих, помітних заголовків, що викликають читацький інтерес.
3) Фразеологізми в їх традиційній формі вживаються набагато рідше, ніж всіляк...
