ягаються і стійко відтворюються нормальні (сприятливі, звичні) соціальні умови життєдіяльності народу і складових його соціальних груп.
Забезпечення соціальної заданості галузевого профілю конкретних галузей і соціального призначення всього соціального господарства як народногосподарського комплексу відбувається по-різному в різних суспільних системах.
У демократичному суспільстві соціальна заданість і збалансованість соціального господарства складається як результат соціальної політики, під впливом взаємодій безлічі реальних самостійних суб'єктів (соціальних груп та їх представників, серед яких провідну роль відіграє демократична держава).
Ще більш наочно невіддільність і істотність соціальної форми процесів і відносин проявляється при формуванні та розвитку соціально-трудових відносин. Економісти і управлінці нерідко схильні розглядати працю як один з факторів виробничого процесу, як робочу силу, а трудові відносини - як купівлю-продаж і виробниче використання робочої сили. Соціальна політика (тобто соціальні взаємодії) виявляється осторонь і поза трудових процесів. p align="justify"> Однак праця має велике відміну від інших факторів виробництва:
у нього є громадянські права і свободи,
власні інтереси і уявлення про справедливість,
право об'єднуватися для самозахисту у відносинах з роботодавцем і т.п. Найманий працівник продає свою здатність до праці, бере на себе зобов'язання працювати відповідно до встановлених законом або обумовленими в контракті умовами. Але на час праці нікуди не зникає все інше, що не продавали і не купувалося на ринку праці. p align="justify"> І на ринку праці, і у виробництві, і після роботи людина є цілісність. І з цим доводиться рахуватися в практиці управління. Управляти доводиться не просто з'єднанням фактора праці з іншими факторами, а всією сукупністю взаємозв'язків живих людей з суспільством і один з одним, що виникають у зв'язку з працею. Для виробництва суспільству і підприємцю потрібна начебто тільки робоча сила, а проблема управління розростається до охоплення всього, що пов'язано з працею. p align="justify"> Коло процесів і відносин, які не просто як-небудь пов'язані з працею, а ув'язані з ним як з домінуючим, конституирующим (основоположним), сферообразующім процесом, відносяться до соціально-трудових відносин, або до соціально- трудовій сфері.
Хотілося б підкреслити, що сукупність соціально-трудових відносин як відносин неодмінно соціально-політичних представляє собою реальну якісно певну сферу. Не випадково і в законодавстві ця сфера регулюється по-особливому - за допомогою трудових кодексів, соціальних кодексів, соціальних хартій, декларацій про соціальний розвиток і т.п.
2. Регіональні аспекти економічної політики Російської Федерації
...