блачені дієслова, що позначають зміну реплік: "запитав господар ... " сказав один з гостей ... "сказав Герман. .. "закричали гості ... " зауважив Герман ... "підхопив третій ... - і зміну настроїв і рухів персонажів:" Молоді гравці подвоїли увагу. Томський закурив трубку, затягнувся ... Цим синтаксичним прийомом визначається динаміка діалогу, складова сутність драматичної дії, і встановлюється послідовність зміни реплік. Всі інші дієслівні форми недоконаного виду розповіді розпадалися: 1) на дії, віднесені до різних планам минулого і визначають межі між цими планами минулого (це - форми імперфекта); - до чотирьох годин ранку: "Одного разу грали в карти у конногвардійці Нарумова ... "Ті, які залишилися у виграші, їли з великим апетитом; інші в неуважності сиділи перед порожніми приладами ... - без чверті шість: "Справді, вже світало ... і 2) на дії, що змінилися в межах цих відрізків минулого, що заповнили це минуле рухом (це - форми перфекта, минулого часу сов . виду). "Довга зимова ніч пройшла непомітно; сіли вечеряти в п'ятій годині ранку. Але шампанське стало - розмова пожвавився, і всі взяли в ньому участь ... Молоді люди допили свої чарки і роз'їхалися .
Таким чином уясняются принципи змішання розповіді з драматичним поданням в сцені вечері після гри. Тут розповідь включає в себе лише лаконічні ремарки режисера і замінює бій годинника. Зовсім іншими принципами визначається співвідношення діалогу і оповідної мови в картині у графині. Оповідання, з одного боку, розчиняє в собі діалог. Автор не тільки називає супутні діалогу руху, але пояснює їх зміст, тобто зводить діалог на ступінь оповідної цитати, яка потребує в коментарях: "Панночка підняла голову і зробила знак молодій людині. Він згадав, що від старої графині таїли смерть її ровесниць, і закусив собі губу. Але графиня почула звістку, для неї нову, з великою байдужістю . З іншого боку, оповідання не тільки наділяє діалог, але зіставлено з ним, як панівна форма сюжетно-композиційного руху. Воно як би підвищено у своєму смисловому рівні і тягне за собою діалогічні відрізки. Формально це виражено в причепленні оповідних частин до реплік при посередництві союзу і з приєднувальним значенням: діалог тим самим стає синтаксичним ланкою розповіді. Наприклад: "Померла! - Сказала вона ... - Ми разом були подаровані під фрейліни, і коли ми представилися, то государиня ... - І графиня всоте розповіла онукові свій анекдот (див. гл. XV).
Оповідач, як кіно-технік, у швидкому темпі пересуває сцени бабських примх. Цей прийом ш...
