і реакції трансформуються в більш стійкі розлади - неврози. При цьому посилюються вегетативні розлади, порушується регулююча функція нервової системи, діяльність внутрішніх органів і можуть виникати різні соматичні захворювання. Доведено, що більше половини хронічних захворювань (до 80%) - це психічні - і нервові хвороби. Як кажуть у нас в Росії: «Усі хвороби від нервів». [36, c. 17]
Виходячи з наведеного визначення психічного здоров'я, не слід обмежуватися лише виявленням невротичних розладів. У дитини важливо оцінювати також показники нервово-психічного розвитку: в ранньому віці дітей (перші 3 роки життя) це, насамперед, мовленнєвий, моторний розвиток, емоційний стан. У всі вікові періоди при оцінці психічного здоров'я необхідно давати характеристику емоційного стану дитини, її соціальної адаптації. [46, c. 51]
Основними завданнями з профілактики та подолання дезадаптації дітей у дитячому садку є: [22, c. 69]
· аналіз конкретного одиничного випадку в контексті нових умов, що змінилися (типових для ДОП);
· виявлення причин дезадаптації і порушення емоційно-особистісної сфери дитини;
· оцінка психо - емоційного стану дитини на початку періоду адаптації і після його закінчення.
Вся робота проводиться в три етапи: [20, c. 79]
. Первинна діагностика проходить за трьома напрямками:
характеристика батьками стану своїх дітей в сім'ї (анкета)
оцінка вихователями стану дітей в період адаптації до умов дитячого садка (карта спостережень)
оцінка психо - емоційного стану дітей (індивідуальний лист адаптації).
За результатами проведеного анкетування батьків вихователі позначають для себе сім'ї вихованців з підвищеною тривожністю. Надалі дані анкетування дозволяють грамотно побудувати профілактичну та консультативну роботу з батьками. Основне завдання тут - не просто проінформувати батьків про особливості перебігу періоду адаптації дитини, а й дати рекомендації, як спілкуватися з ним у цей період.
. Другий етап включає в себе психопрофилактическую та корекційно-розвивальну роботу, спрямовану на зняття проблем, що виникають у початковому періоді адаптації дітей до умов освітньої установи.
. На третьому етапі проходить контрольна діагностика (повторна) - по закінченні періоду адаптації і повторне анкетування батьків.
Величезний вплив на процес адаптації надає і відношення дитини з її ровесниками.
При спілкуванні з іншими дітьми малюки поводяться не однаково: одні цураються однолітків, плачуть при їх наближенні, інші із задоволенням включаються в гру, діляться іграшками, прагнуть до контактів. Невміння поводитися з іншими дітьми, в поєднанні з труднощами у встановленні контактів з дорослими ще більше обтяжує складність адаптаційного періоду. [24, c.16]
Таким чином, стан психічного та фізичного здоров'я дитини, його навички спілкування з дорослими і однолітками, активна предметна та ігрова діяльність є основними критеріями, за якими можна судити про ступінь його готовності до вступу в дитячі установи та благополучному перебуванні в них.
.3 Особливості успішної адаптації дітей раннього віку до умо...