д, необхідно познайомити дітей з матеріалом - глиною або пластиліном. Це найбільш доцільно робити в процесі виконання елементарного дії, за допомогою якого діти відразу можуть відчути видимий результат. Педагог, показуючи дітям глину, каже: Це глина, зробимо з неї паличку. Глина дуже м'яка, від неї можна відірвати шматочок (відриває від загальної маси шматочок і розкачує його між долонями) raquo ;. Таким чином, знайомлячи дітей з матеріалом, педагог навчає дітей першого формообразующему руху - розкочуванню.
Після того, як діти освоять формотворчих руху по створенню циліндричної форми, слід навчити дітей перетворенню циліндра - зробити з палички кільце. При цьому слід звернути увагу дітей на те, що спочатку потрібно знайти кінці у палички, а потім показати, як їх з'єднати.
Перш ніж навчити дітей зображати предмет, треба навчити їх розглядати його, обстежити, виділяти основні властивості. Навчання слід вести через показ реального предмета або іграшки. При розгляді предмета педагог повинен поставити наступні цілі:
зробити процес сприйняття навмисним;
викликати у дітей орієнтовну діяльність, увагу, інтерес до предмету;
навчити виділяти основні частини предмета;
встановити зв'язок сприйманого з вже наявним умінням;
Після того, як діти навчаться зображувати хоча б один предмет і оволодіють формоутворювальними рухами, можна проводити заняття на вільну тему. У процесі роботи з глиною або пластиліном, діти поступово починають розуміти, що з них можна зліпити зображення різних предметів.
Підбираючи предмети для зображення, потрібно виходити із загальних дидактичних принципів і особливостей віку. Предмет, по - перше, повинен бути добре знайомий дітям, по - друге, повинен викликати у дітей позитивні емоції, бути цікавим. По - третє, він повинен бути простим за формою і будовою і складатися з невеликої кількості частин.
Для успішного проведення занять потрібні певні умови. Коли заняття проводяться з групою, в ній може бути не більше чотирьох чоловік. Вони повинні вільно ліпити на столі. Для ліплення можна застосовувати пластилін або глину з умовою, щоб вони були правильно приготовлені. Пластилін, глину, слід давати дітям у вигляді ковбаски довжиною 5-6 см. Поступово педагог приваблює дітей до підготовки заняття (вони можуть допомогти поставити стільці і т.д.). Глину або пластилін дають дітям після пояснення завдання. В кінці заняття виліплені фігурки прибирають на дощечку, розділену на осередки. Після заняття педагог разом з дітьми розглядає, що у них вийшло, дає позитивну оцінку роботам, порівнює їх з зображуваним предметом, ще раз уточнює його основні частини.
Для успішного розвитку самостійності, ініціативи в процесі навчання ліпленню необхідне дотримання ряду умов, що є, як правило, і засобами виховання самостійності.
Однією з таких умов є вміле пояснення і показ послідовності виконання предмета. Це означає, що проводити детальний і ґрунтовний аналіз особливостей натури (її пропорцій, будови і т.д.) і показувати послідовність виконання предмету слід частіше на початку навчального року, а також на самому початку виконання абсолютно нових предметів. В інших випадках діти повинні вчитися самостійно проводити аналіз натури, визначати її особливості, намічати послідовність виконання роботи.
Необхідно давати дошкільнятам та завдання на вільні теми, що змушує їх проявляти максимум самостійності і творчої активності. Велике виховної вплив робить заохочення дітей за самостійний вибір теми, сюжету в ліпленні, за оригінальну композицію, швидке і разом з тим грамотне виконання роботи.
Висновок
Методика керівництва образотворчою діяльністю дітей ґрунтується на наукових даних педагогіки, психології, естетики та мистецтвознавства. Відомо, що процес зображення предметів і явищ навколишнього світу складний за своєю природою і пов'язаний з розвитком особистості дитини, з формуванням його почуттів і свідомості.
У коло питань методики образотворчої діяльності входить визначення таких методів і прийомів виховання і навчання, які найкращим способом впливали б на розвиток дітей. Для цього треба добре знати своєрідність і закономірності розвитку психіки дитини.
Знання процесів сприйняття, мислення, уяви у дітей старших дошкільників дає підставу правильно будувати роботу з дітьми, тобто визначити зміст, методи і прийоми їх виховання і навчання.
На заняттях ліпленням формуються такі властивості особистості, як наполегливість, цілеспрямованість, акуратність, працьовитість. У процесі образотворчої діяльності дошкільнята засвоюють цілий ряд графічних і живописни...