ний нормативний варіант або як сінонім поряд Із терміном іншомовного походження. Если запропоновані Паралельні назви, насправді, мают значні Відмінності у значенні, їх Варто вважаті різнімі термінамі. Національна технічна термінологія винна увібраті в собі и Світові надбання певної науки (терміносістему), залішаючісь національно самобутні.
Висновки до розділу І
У Розділі І дослідження Було Розглянуто термінознавство як науку про Терміни, его з'явиться, історичне становлення, сучасний стан и Актуальні проблеми, зазначилися провідніх науковців, что Зробі Значний внесок у дело дослідження терміну, Займаюсь и займаються актуальними теоретичністю и прикладні проблеми термінознавства.
Термінознавство Було Визначи як розділ лінгвістікі, что вівчає спеціальну лексику з точки зору ее тіпології, походження, форми, змісту и Функціонування, а такоже вживанию, впорядкування и создания. Таокж були розглянуті Головні сучасні напрямки ДОСЛІДЖЕНЬ в межах термінознавства (теоретичне, прикладне, загальне, Галузевий, тіпологічне, порівняльне, семасіологічне, ономасіологічне, історичне, функціональне та когнітівне) та візначені ключові Поняття термінознавства, як то термінополе, терміносістема та Термін.
Вівче Різні точки зору провідніх термінознавців на питання визначення терміну «Термін», мі Прийшли до висновка, что найбільш слушно вдається визначення І.С.Квітка: «Термін - це слово чи словесні комплекс, что співвідносіться з Поняття певної організованої Галузі пізнання (науки, техніки), что вступає у Сістемні отношения з іншімі словами та словесними комплексами и утворює вместе с ними в шкірному ОКРЕМЕ випадка та в Певний годину замкненому систему, что характерізується скроню інформатівністю, однозначністю, точністю та експресивності нейтральністю » [цит за 41; 72]. Такоже були проаналізовані Функції науково-технічного терміну, Особливостігри значення термінів, что відрізняють їх від загальновжіваної лексики, вимоги до ідеального терміну та проблематика Вивчення та сістематізування термінів.
У Розділі були розглянуті теоретичні питання Утворення НОВИХ термінів, проаналізовані Головні Прийоми термінотвору (термінологічного словотвору), а такоже їх інтерпретації в різніх дослідніків та Визначи, що. Головними прийомами термінотвору є терміностворення (тобто Утворення НОВИХ слів-термінів), термінологізація (семантичності конверсія слів власної мови з їх переходом до розряду термінів) та термінозапозічення (запозичення готових термінів Із різніх лексічніх баз чужої мови). Окремим явіщем термінозапозічення можна вважаті калькування, оскількі певні его Ознака дозволяють віднестісь до него як до ОКРЕМЕ прийому термінотвору, Інші ж ознакой незаперечно співвідносять калькування Із прийомо запозичення.
данні дослідження относительно прійомів термінотворення представлені в узагальнюючій схемі [цит за 7; 53]:
Схема 2
Класифікація термінотворчіх прійомів
Загальні теоретичні питання термінознавства, розглянуті в Розділі І дослідження, створюють базу та підводять підґрунтя до Подальшого багатостороннього АНАЛІЗУ терміносістемі технічної лексики в сучасній кітайській мові.
РОЗДІЛ ІІ. ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ У Системі ТЕХНІЧНИХ термінів СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ
2.1 Розробка вопросам технічної термінології в сучасній кітайській лінгвістіці
Розвиток науки та техніки, поява НОВИХ Галузо знань всегда супроводжуються чисельність появи НОВИХ термінів. Тому термінологія - одна з самих рухлівіх, швідкоросліх та багатозмінніх сфер мови.
Створена в ХІХ столітті потрійна тіпологічна Класифікація мов много в чому слугувала свого роду моделлю мовного розвитку. Три тіпологічні схеми - ізоляція, аглютінація, флектівність, з одного боці, характерізувалі існуючі різновиди мов, з Іншого боці, смороду як бі сімволізувалі свого роду сходи, етапи розвитку мов: найдревнішій та найпростішій тип - ізоляція, Наступний за ним - аглютінатівній, а далі- тип флективно.
Сьогодні известно, что ізоляція (та атрибути ізоляції - аморфність, кореневий характер та моносілабізм) НЕ протістоїть аглютінації та флексії. За нашими сучасности уявленнямі, ізоляція є способ зв язку слів в Речену та словосполучень в условиях невіразності в словах ВЛАСНА ресурсами їх відношень до других слів. У рамках ізоляції может існуваті аглютінація (Частіше), та флексія (нечасто). [15; 35]
Отже, сучасна китайська мова - ізолююча (не аморфний, що не Коренєва, що не моно сілабічна), яка володіє аглютінатівною морфологією, а в ряді південніх та центральних діалектів - за свідченням китайських вчених - флективні та флектівноподібною морфологією.
