товий, текстовими або післятекстові завдання (коментарями, анотаціями, рекомендаціями).
При підборі літературних текстів для занять у школі ми перевіряли їх за такими критеріями:
чи подобається текст особисто мені, чому;
що може становити труднощі для учнів (мовні, змістовні, оціночні). Якщо труднощів занадто багато, то знижується розуміння естетичної цінності літературного тексту, тому необхідно використовувати техніки зняття труднощів сприйняття тексту;
чи необхідні учням попередні знання для розуміння тексту;
чи є у змісті тексту точки дотику з життєвим досвідом учнів (подібності, відмінності);
що може їх зацікавити, емоційно схвилювати і т.д.;
чи є текст репрезентативним для іншомовної культури;
закріплює Чи текст існуючі традиційні думки про країну і людей або руйнує стереотипи.
Тематика і проблематика текстів формували необхідні мовні та мовленнєві вміння і навички.
У цьому випадку варто сказати про завдання, які стояли перед учителем у процесі навчання школярів над трьома етапами роботи з текстом:
на Предтекстовий етапі треба створити необхідний рівень мотивації учнів, активізувати фонові знання мовного, мовного і соціокультурного характеру, підготувати учнів до адекватного сприйняття складних у мовному та мовленнєвому відношенні моментів тексту, звернути увагу учнів на важливі і значущі по змістом сторони тексту, використовувати завдання випереджаючого характеру;
на текстовому етапі необхідно проконтролювати ступінь сформованості різних мовних навичок та мовленнєвих умінь, розвивати вміння інтерпретації тексту;
на післятекстові етапі слід використовувати текст як мовної, мовної або змістовної основи для розвитку умінь в усній і письмовій мові;
розвивати в учнів інформаційно-комунікативні вміння, пов'язані з умінням систематизувати і узагальнювати інформацію, а також навчити учнів інтерпретувати образно-схематичну інформацію, стискати текст і виділяти його основний зміст, використовувати отриману інформацію в проектній діяльності.
Відповідно на уроці завдання розподілялися індивідуально з урахуванням інтересів і побажань учнів, тобто здійснюється диференційований підхід в умовах спільної діяльності, що передбачало різні організаційні форми роботи: індивідуальну, парну, колективну, групову. Також відбувалися дискусії, задавалися питання у разі неясностей, а також здійснювалися обмін думками з приводу прочитаного і виявлятися ступінь розуміння змісту тексту.
В основу карти експертної оцінки учнів 6 А і Б класів на уроках англійської мови покладено емпіричний метод педагогічного дослідження - педагогічне спостереження і педагогічна оцінка, тому найбільш об'єктивна оцінка рівня сформованості такого виду мовленнєвої діяльності, як читання, може бути проведена через безпосереднє спостереження і контролю.
Відповідно до вимог, пропонованими освітньою програмою з іноземних мов для V - VIII класів читання має здійснюватися на нескладних автентичних матеріалах з орієнтацією на предметний зміст, що виділяється в V - VIII класах, що включають факти, що відображають особливості побуту , життя, культури країни досліджуваної мови. Обсяг текстів для читання - 400-600 слів. Оволодіння читанням передбачає розвиток наступних умінь: визначати тему, зміст тексту по заголовку; виділяти основну думку; вибирати головні факти з тексту; встановлювати логічну послідовність основних фактів тексту; повно і точно розуміти зміст тексту на основі його інформаційної переробки (мовної здогадки, словотвірного аналізу, використання двомовного словника); висловлювати свою думку з прочитаного.
У карті експертної оцінки заносилися оцінки за результатами, отриманими в процесі експерименту. Методом педагогічного спостереження ми перевірили правильність наголоси слів, інтонації в реченні. Критерії оцінювання для даних параметрів спостереження було відповідність/невідповідність нормам мови, яке виражене в балах 1 або 0.
Методом контролю ми перевіряли розуміння тексту учнями, використовуючи методику О.Г. Полякова (Додаток 1). Поляков в якості вимірювання рівня навченості в читанні пропонує тест, при якому тестування можливо двома методами вимірювання (підрахунку очок):
коли враховується кожен прийнятну відповідь;
коли враховується кожен точну відповідь.
У першому випадку помилки в написанні слів можуть враховуватися, якщо ці слова можна зрозуміти. Цифра зліва від порожнього квадрата означає максимальну кількість очок для даного завдання, а в квадраті вказуєтьс...
