аційних термінів спорідненості перший спадного покоління і виконує функцію показника чоловічої статі позначаються родичів, втрачаючи при цьому своє початкове значення. Так, наприклад, у терміні тан-вай-шен raquo ;, який позначає сина двоюрідної сестри raquo ;, вай-шен служить лише показником чоловічої статі, до якого відноситься син двоюрідної сестри .
Як показано в роботі, китайські терміни властивого спорідненості розподіляються на три категорії. Терміни властивості першої категорії позначають свойственников, які є чоловіками або дружинами відповідних родичів по крові у мовця. У той час як терміни властивості другої категорії - для позначення родичів по крові у дружини говорить чи дружина промовистим. Терміни властивості третьої категорії для позначення свойственников, які зв'язуються з промовистою допомогою не одного шлюбу, а двох шлюбів.
У роботі доведено, що з точки зору структурного утворення китайські терміни властивості знаходяться в підлеглому положенні відносно термінів спорідненості по крові, особливо терміни властивості першої категорії.
Для значної частини китайських термінів властивості, зокрема, термінів другої і третьої категорії, характерно відносно просте структурне утворення, відсутність детального розмежування споріднених ступенів, до яких відносяться позначаються свойственники.
Так, у складі термінів властивості другої категорії відсутні детермінатіви, які позначали б ступеня бокового споріднення.
Висновок
У даній роботі було проведено дослідження китайської термінології спорідненості в зіставленні з російською. Сенс того принципу, якого ми дотримувалися в ході дослідження, полягає в тому, що мова - соціальне встановлення raquo ;, отже, всякий вид лінгвістичного дослідження виявляє одну зі сторін структури мови по відношенню до однієї зі сторін структури суспільства. Ці дві структури залежать один від одного, так само як ціле та його частина raquo ;. Виходячи з такого розуміння соціальної обумовленості мовного явища, автор даної дисертаційної роботи спробував інтерпретувати термінологію спорідненості як феномен національної культури, тобто розглянути характеристики як в китайській термінології спорідненості, так і в російській, з особливим урахуванням специфіки національної культури того й іншого народу.
Слід визнати, що аналіз взаємовідносин між характеристиками термінології спорідненості та специфікою національної культури того чи іншого народу не може бути вичерпаний. Тому підходячи до підсумками проведеного нами дослідження, автор вважає не зайвим відзначити деякі моменти, яким слід приділяти увагу в подальшій роботі.
По-перше, у зв'язку з жорсткими рамками дисертаційної роботи автор звернув свою увагу тільки на розгляд письмових варіантів термінології спорідненості в сучасному китайському і сучасній російській мовах. Насправді в мові того й іншого народу, поряд з письмовими варіантами існують і інші варіанти термінології спорідненості.
Наприклад, розмовні та діалектні, які відрізняються від письмових варіантів не тільки в плані вираження, але і в плані змісту. На нашу думку, розмовні та діалектні варіанти термінів спорідненості, будучи мовними явищами, зумовленими конкретними факторами соціального життя, повинні піддаватися окремому розгляду.
По-друге, серед соціокультурних факторів, що впливають на институциализацию принципу спорідненості в суспільному житті китайського народу, в даній роботі були розглянуті лише релігійні та філософські. Однак функцію інституціоналізації родинних взаємин у китайського народу виконують і інші чинники, наприклад, законодавство, так як ті етичні норми поведінки між родичами були визначені законодавчими документами протягом всієї історії імператорського режиму в Китаї.
По-третє, треба визнати, що ті висновки, до яких ми прийшли в ході роботи, носять узагальнений характер, оскільки соціокультурні чинники, розглянуті в нашій роботі, можуть надати різні впливи на специфіку термінології спорідненості в різні історичні періоди. Тому не дивно, що одні терміни спорідненості поступово виходять з ужитку, тоді як інші, навпаки, міцно зберігаються в мові народу. Отже, трансформація термінології спорідненості також повинна розглядатися з урахуванням специфіки трансформації певних аспектів соціального життя народу.
Список використаних джерел
1. Бунаков Ю. Терміни спорідненості в китайській мові. Л., 1935.
. Васильєв Л.С. Культи, релігії, традиції в Китаї. М., 1970.
. Васильєв Л.С. Історія та культура Китаю. М., 1974.
. Доменак Ж. - Л., Хуа Шанмін. Сімейні відносини в Китаї...
