идко чергувати "Включення" і "виключення" необхідних м'язових груп. Здатність гранично "включити", тобто скоротити, м'яз і "вимкнути" її, тобто розслабити, дозволяє, збільшити темп рухів і виконати рух більш ефективно, з меншою затратою зусиль та енергії. Чим швидше відбувається скорочення і розслаблення м'язів, тим більший час м'язи мають для відпочинку та відновлення.
2. В основі швидкісних якостей лежить рухливість нервових процесів.
3. Для виховання швидкісних якостей юного плавця застосовуються вправи, спрямовані на виховання швидкості рухів, швидкості реакції, високого темпу рухів.
Для виховання швидкості рухів використовуються силові і швидкісно-силові вправи (метання, різні стрибки, швидкісний біг і ін) і спеціальні вправи з елементами гранично швидких рухів (виконати стрибки вгору, роблячи хлопки руками при положенні тіла в повітрі; за сигналом швидко виконати перекид назад, присісти, вистрибнути вгору, присісти і прийняти положення упору лежачи; з положення лежачи на спині в 3 мот стіни встати по сигналом і добігти до стіни та ін.)
Для вдосконалення швидкості реакції на стартову команду застосовуються вправи, що їх під очікувану або несподівану коротку і різку команду (за сигналом швидко виконати стрибок вгору або в сторону, кинути м'яч з фіксованого положення, швидко присісти і ін.)
Для подальшого вдосконалення швидкості реакцій використовуються аналітичний і сенсорний методи: Аналітичний метод передбачає поліпшення реакції шляхом тренування її в полегшених умовах, роздільно за елементами (наприклад, виконання за сигналом руху з вихідного положення на старті тільки ногами або руками). Сенсорний метод передбачає максимальний розвиток "почуття часу ", яке, як показують дослідження, покращує реакцію (наприклад, плавці максимально швидко виконують стартові прискорення на 10-12 м і порівнюють визначене за почуттю час з істинним. Або виконують прискорення за заданим часу і порівнюють отриманий час із завданням).
Освоєння високого темпу рухів досягається шляхом виконання різноманітних короткочасних вправ (10-20 сек) у максимальному темпі (наприклад, обертання прямих рук вперед або назад, стрибки зі скакалкою, обертання набивного м'яча навколо тулуба, багаторазове піднімання гантелей вагою 1-3 кг від стегон вгору та ін.) b>
Бібліографія
1. Барані А. Навчання дітей плаванню. М., 1960
2. Булгакова Н. Ж. Плавання. М., 1999
3. Булгакова Н. Ж. Плавання: посібник для інструктора-громадського. М., 1984
4. Булгакова Н. Ж. Плавання в піонерському таборі. М., 1970
5. Булгакова Н. Ж. Навчайте дітей плавати. М., 1977
6. Буліц-Гейман С.В. Ми вчимося плавати. М., 1987. p> 7. Бутович Н.А. Плавання. М., 1962
8. Войцеховський С.М. Фізична підготовка плавця. М., 1970
9. Войцеховський С.М. Швидка вода. М., 1983. p> 10. Гончар І.Л. Плавання: теорія і методика викладання. Мінськ, 1998
11. Гончар І.Л. Технологія навчання плаванню. М., 2002
12. Макаренко Л.П. Юний плавець. М., 1983
13. Навчання й тренування юного плавця. М. 1963
14. Плавання: Підручник для пед. фак. ін-тів фіз. культ. /За ред. Н. Ж. Булгакової. М., 1984
15. Плавання/За ред. В.А. Парфьонова. М., 1981
16. Плавання/За ред. доц. Б.М. Нікітського. М., 1967