ливіший шлях розвитку самостійного творчого мислення учнів. Таким чином, у 80-ті рр.. найважливішою метою процесу навчання стає розвиток особистості учня.
Відповідно до закону Російської Федерації В«Про освітуВ» в 90-і рр.. почалося введення обов'язкового (основного) дев'ятирічної освіти. Школа стала переходити з лінійною на концентричну структуру освіти. Перший концентр становила основна школа (5-9 класи), другий - повна середня школа (10-11 класи). У першому концентре стали вводити вивчення вітчизняної та загальної історії з давнини до наших днів на основі цивілізаційного підходу. Стратегія освіти передбачала спочатку вивчення історії Росії в контексті всесвітньої історії, а надалі створення єдиного курсу під назвою В«Росія і світВ». p align="justify"> У другому концентре вводилися курси В«Історія Росії з найдавніших часів до наших днівВ», В«Основні віхи історії людстваВ», В«Історія світових цивілізаційВ». Для повторення і поглиблення на більш високому теоретичному рівні раніше вивченого передбачалося вивчення модульних та інтегрованих курсів. В даний час все більше відчувається необхідність створення історико-суспільствознавчих курсів, побудованих по проблемному принципом. p align="justify"> Ідея концентров не є новою. У XIX в. німецькими методистами була запропонована система на основі, так званої теорії В«трьох ступенівВ». На першому ступені пропонували вивчати біографічний матеріал, персоніфікувати історію. На другому щаблі вивчалася історія окремих народів на основі етнографічного та культурологічного матеріалу. На третьому етапі учні вже знайомилися цілісно з подієвої історією. p align="justify"> На початку 60-х рр.. в нашій країні існувала по суті справи концентрична система. На першому етапі передбачалося вивчати епізодичні розповіді тільки на основі опису фактів. На другому етапі навчання вводився елементарний курс історії з давнини до наших днів з розкриттям причинно - наслідкових зв'язків. У випускних класах вводилися систематичні курси, які вивчалися на базі соціологічних і філософських узагальнень. p align="justify"> Переваги концентричній системи очевидні: молодь після основної школи отримувала цілісне, хоча і елементарне, уявлення про історичний процес, при відборі матеріалу враховувалися вікові особливості дітей, всі розділи історії мали майже однакову кількість часу для засвоєння. Зате лінійна система має переваги, які є недоліками концентричній: хронологічна послідовність курсів, учні отримують найбільш повне і закінчене уявлення про періоди історії, економія навчального часу через відсутність повторів, підтримання стійкого інтересу до предмета за рахунок новизни матеріалу. p align="justify"> У 90-і рр.. вирішили відмовитися від традиційних для Росії програм і ввести за західним зразком Держстандарт, визначає обов'язковий мінімум історичної освіти, кількісні критерії оцінки якості навчання. У тимчасовому Держстандарті викладаються основні вимоги до історичної освіти...