, яка має більш профорієнтаційний характер на грунті самостійності.
Передумови навчальної діяльності учня:
Наявність мети.
Наявність фізіологічної та психологічної готовності до навчання.
Наявність бажання вчитися.
Зосередження уваги на навчальній діяльності.
Наявність належного рівня розвитку.
Виділяють два основних варіанти навчальної діяльності учнів: перший протікає під час уроку чи в інших формах (спрямовує вчитель), другий - під час самостійної роботи на уроці чи в домашніх умовах.
Під керівництвом вчителя мають місце такі дії:
) прийняття навчальних завдань і плану дій, запропонованих учителем,
) здійснення навчальних дій і операцій по вирішенню завдання,
) регулювання навчальної діяльності (під впливом вчителя і самоконтролю),
) аналіз результатів навчальної діяльності (під керівництвом вчителя).
При самостійної навчальної діяльності виділяють наступні дії:
) планування або конкретизація завдань своєї навчальної діяльності,
) планування методів, засобів і форм навчальної діяльності,
) самоорганізація навчальної діяльності,
) самоконтроль,
) саморегулювання вчення,
) самоаналіз результатів навчальної діяльності.
Психологічна характеристика процесів засвоєння.
. Сприйняття (первинне ознайомлення з новим матеріалом) - відображення у свідомості окремих властивостей предметів і явищ, які в даний момент діють на органи чуття. Цей процес включає в себе не тільки дані безпосереднього чуття (зорового), але й дані його (учня) безпосереднього досвіду. І тому, сприйняття передбачає, ніби впізнання предметів і явищ, віднесення їх до певних груп, які вже відомі для суб'єкта. Крім того, цей процес передбачає забезпечення мотивації, зосередження уваги тощо.
Сучасний підхід до процесу засвоєння передбачає не пасивне, а активне самостійне сприйняття навчальної інформації.
. Осмислення і розуміння. Ця ланка процесу засвоєння знань передбачає встановлення зв'язків між явищами, визначення їх складу, будови, призначення, знаходження причин, мотивів.
Осмислення характеризується більш глибокими процесами порівняння, аналізу зв'язків і причинно-наслідкових залежностей. При осмисленні збагачується розуміння, для якого характерна наявність відповідного ставлення до того, що вивчається. На цьому етапі зароджується переконання, формується вміння доводити справедливість висновків, робити навчальні відкриття.
. Узагальнення - це виділення і об'єднання істотних рис предметів і явищ. Щоб узагальнити, треба проаналізувати їх ознаки і властивості, абстрагуватися від деталей, зробити висновки.
. Закріплення - повторне осмислення вивченого з метою його запам'ятовування. Для учня важливо завчити деякі основні факти, визначення, зв'язки, але при цьому «не зубрити».
Закріплювати доцільно на новій основі, нових прикладах.
. Застосування-перевірка дієвості з...
