Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Уявлення китайських і російських студентів один про одного, як про суб'єктів утрудненого спілкування

Реферат Уявлення китайських і російських студентів один про одного, як про суб'єктів утрудненого спілкування





якісно певну детермінацію змін особистості, відповідають певному рівню;

суб'єкту спілкування притаманні всі характеристики людини як суб'єкта;

суб'єкт спілкування характеризується своєрідним якістю суб'єктності;

суб'єкт спілкування розкривається через його спрямованість, установки, ціннісні орієнтації, т. е. через систему відносин;

перетворювальна активність суб'єкта спілкування спрямована на фізичні, психологічні, соціально-психологічні властивості особистості, зміни яких здійснюються в діапазоні від повного фізичного і психічного руйнування до творення, створення (актуалізація особистісного зростання).

Крім вище означених характеристик суб'єкта спілкування в цілому ряді робіт відзначається, що перетворювальна активність особистості, що розкривається в системі її відносин, повинна розглядатися з урахуванням такого параметра, як соціально-прийнятне - антисоціальна спілкування, взаємодія, поведінка. Іншими словами, суб'єкт спілкування і якість його перетворювальної активності повинні розглядатися крізь призму соціальної, культурно-психологічної норми. Б. С. Братусь зазначає, що «нормальність» або «анормальность» залежатиме від того, як служить вона людині, чи сприяє її позиція, конкретна організація і спрямованість прилученню до родової людської сутності або, навпаки, роз'єднує з цією сутністю, заплутує і ускладнює зв'язки з нею ».

У розумінні «нормальності» і «анормальну», сформульованому Б. С. Братусем, залишається центральною, змістотворних характеристикою людини його «спосіб» ставлення до іншого: 1) долучається до іншого як до самоцінності або 2) провідний до знецінення, заплутує, ускладнює розвиток особистості. З погляду даного визначення «нормальності» - «анормальну» суб'єкт спілкування набуває статусу «нормального» - «анормального» відповідно до його системою відносин до іншої людини, що виявляється в його перетворювальної активності (в діапазоні від повного фізичного і психічного руйнування до творення, створення). Перетворювальна активність суб'єкта спілкування повинна бути співвіднесена не тільки з психологічним уявленням про «нормальності» - «анормальну» розвитку особистості, що базуються на якісних параметрах змін, але і з поняттям соціальної норми, які базуються на положенні про інтенсивність, силі, знаку перетворювальної активності особистості та їх відповідно прийнятим у суспільстві стандартам поведінки. Поєднання психологічних характеристик «нормальності» - «анормальну» особистості суб'єкта спілкування і уявлень про соціальну нормі вводить поняття «перетворювальна активність суб'єкта» в контекст соціальної психології і дозволяє розглядати суб'єкта спілкування в координатах «нормальність - анормальность», причому полюс «анормальность» може мати просоціальний і антисоціальний вектор.

Виходячи з вищевикладеного, базовими фундаментальними типами суб'єкта спілкування є ті, які виділені на основі ядерного критерію суб'єктності - якості перетворювальної активності особистості, спрямованої на себе та інших. Донедавна такими суб'єктами спілкування вважалися суб'єкти діалогічного і монологічного спілкування чи особистісного і об'єктного спілкування. Погоджуючись з висновками цих робіт, слід підкреслити, що в них вказуються спрямованість перетворювальної активності суб'єкта спілкування (на себе або інших), його провідні ставлення до іншої людини і самому собі, але, як правило, мало приділяється уваги диференціації якості наслідків перетворювальної активності суб'єкта спілкування.

Винятком служить серія робіт по вивченню оптимального спілкування, виконаних в руслі гуманістичної психології спілкування. У них традиційно підкреслюється особистісне ставлення, творчий характер перетворювальної активності, спрямованої насамперед на себе.

Другим напрямком досліджень якості та інтенсивності перетворювальної активності суб'єкта спілкування є психологія утрудненого спілкування і прилеглі до неї розділи соціальної психології (наприклад, психологія конфліктної взаємодії), психологія агресивного і деструктивного поведінки, психологія самотності.

Третім напрямком досліджень, в яких розглядається інтенсивність, якість, відповідність соціальним нормам перетворювальної активності суб'єкта спілкування, виступає психологія девіантної, делінквентної поведінки, психологія насильства, жорстокості і т. д.

Четвертим напрямком робіт, що враховують характер перетворювальної активності суб'єкта спілкування, можна вважати дослідження, виконані на стику  клінічної психології, патопсихології та соціальної психології особистості.

П'ятим напрямком є ??вивчення особистості з погляду її провідних відносин, властивостей і якостей, що виявляють особливості її перетворювальної активності.

Аналіз...


Назад | сторінка 13 з 25 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Психологія спілкування. Три сторони спілкування
  • Реферат на тему: Принципи етикетного Спілкування,! Застосування уніфікованіх мовних кліше в ...
  • Реферат на тему: Спілкування: вербальні та невербальні компоненти. Види спілкування
  • Реферат на тему: Виховання позитивних якостей особистості дитини дошкільного віку в процесі ...
  • Реферат на тему: Спілкування в конфлікті. Неконфліктне спілкування