рбітражного суду з позовом до селянського фермерському господарству Веревкина Юрія Георгійовича (далі - СФГ Веревкина Ю. Г.) про стягнення збитків за договором купівлі-продажу у вигляді 3262500 руб. реального збитку і 7685000 руб. упущеної вигоди.
З матеріалів справи випливає, що 01. 04.2009 між позивачем - ТОВ ДП РАЙЗ-РОССИЯ" та СФГ Верьовкін Ю.Г. укладено договір купівлі-продажу товару, який буде проведений в майбутньому.
За умовами договору продавець зобов'язується виростити з урахуванням рекомендацій спеціалістів покупця і передати у власність покупця репродукційне насіння сої Мерлін .
Для подальшої реалізації насіння вирощених відповідачем, позивачем укладені договори поставкіс СФГ Болгова Е.Ф. та СФГ Без'язичним І.В. У специфікаціях до даними договорами зазначено найменування товару насіння сої сорту Мерлін перший репродукція, вирощених в 2009 в СФГ Верьовкін Ю.Г. "
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором, спричинило невиконання позивачем зобов'язання перед контрагентами з поставки ним насіння сої сорту Мерлін першої репродукції, яким позивач виплатив неустойку на загальну суму 3262500 крб., що, на його думку, є реальним збитком.
Крім того, різниця між вартістю насіння, які позивач повинен був придбати у відповідача і вартістю насіння, за якою вони повинні бути продані третім особам, становить 7685000 рублів. Позивач вважає, що вказана сума є для нього упущеною вигодою.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем порушені зобов'язання за договором поставки, укладеним з відповідачем і замість насіння, упакованих в мішки по30 кг., фактично поставлено 11 бик-бегів різної маси, два з яких не придатні для посіву. У них виявлена ??цвіль, 9 бик-бегів були перевішає, загальна маса отриманого насіння склала 7,270 тонн, що менше ваги, зазначеної в гарантійному сертифікаті. Маркування на упаковках відсутній: немає фірмового логотипу, немає етикеток із зазначенням гібрида, року врожаю, номера партії.
Крім того, якість переданих відповідачу насіння не відповідало якості насіння, вказаною в сертифікатах. Згідно товарних накладних відповідачу передані насіння сої Мерлін 1 репродукції, в сертифікатах вказано наступне якість: соя врожаю 2008, Мерлін raquo ;, репродукція - Еліта.
Більше того, весь обсяг елітного насіння сої в кількості 19410 кг, на який позивачеві було видано сертифікат, був поставлений їм в СВК Михайлівське .
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем були поставлені вихідні насіння, невідповідні умовам договору, що спричинило неможливість виконання зобов'язань за договором з відповідачем, за умовами якого відповідач зобов'язався здійснити насіння першої репродукції , виростити які технологічно можливо тільки з елітного насіння. Оскільки поставлені насіння не були елітними, виростити насіння першої репродукції спочатку було неможливо.
Крім того, проаналізувавши представлені в матеріали справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що треті особи, з якими позивачем були укладені договори поставки насіння сої, не мали грошовими коштами для розрахунків з ним, що свідчить про фактичну неможливість виконання умов договорів в цілому.
Також суд дійшов висновку, що договірна неустойка, передбачена договорами між позивачем та третіми особами, була фіктивною, для створення видимості збитків, т. к. на момент оплати третім особам договірної неустойки, позивач розташовував товаром, насінням сої сорту Мерлін першої репродукції, однак замість його передачі СФГ Болгова Е.Ф. та СФГ Без'язичного І.В. реалізував товар стороннім організаціям за значно нижчою ціною, оскільки треті особи не мали реальної можливості розрахуватися за товар, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, позивач мав реальну можливість поставити товар третім особам, але не зробив цього, воліючи сплатити договірну неустойку в розмірі 3262500 крб. Треті особи не мали грошовими засобами в необхідній кількості на купівлю насіння сої, а також не мали реальної можливості виростити дану культуру через фактичну відсутність земельних площ, що вказує на відсутність прав і обов'язків, що випливають з договору та реальної господарської мети.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15,393, 1083 ГК РФ, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.
Постановою Дев'ятнадцятого арбітражного апеляційного суду від 22. 04.2011 вказане рішення залишено без зміни.
Постановою Федерального арбітражного суду Центрального округу від 05. 08.2011 зазначені судові акти залишені без зміни. При цьому суд касаційної інстанції вказав на те, що суди першої...