у припиняє дію трудових правовідносин працівника з роботодавцем. Цим воно відрізняється від відсторонення працівника від роботи, коли лише припиняється виконання працівником його трудової функції за трудовим договором (контрактом), з призупиненням, як правило, виплати за час відсторонення заробітної плати [39, С. 52-66].
Припинення трудового договору, а отже звільнення працівника можливо, коли є для цього законні підстави.
Відсторонення працівника від роботи ще не припиняє саме по собі трудові правовідносини, тут лише припиняється виконання працівником його трудових функцій за трудовим договором з припиненням виплати за цей час заробітної плати. Припинення трудового договору з відстороненим працівником можливо лише з загальних підставах, передбачених законом. Так, працівника, що з'явився на робочому місці в нетверезому стані, роботодавець не допускає в цей день до роботи, тобто усуває від роботи на цей день (зміну). Але згідно з трудовим законодавством за цей проступок працівника можна і звільнити, а не тільки відсторонити. Про це говорить п 6. ст. 81 ТК.
Стаття 76 ТК розглядає відсторонення від роботи як зміна трудового договору.
Відповідно до ст. 76 ТК роботодавець зобов'язаний за власною ініціативою відсторонити від роботи (не допускати до роботи) працівника:
а) з'явився на роботі в стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного або токсичного).
Факт появи працівника на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння має бути доведений роботодавцем. Якщо роботодавець не відсторонив такого працівника від роботи, то він не позбавлений права розірвати з ним трудовий договір (підпункт «б» п. 6 ст. 81 ТК).
Однак це суттєво ускладнює можливість звільнення такого працівника за вказаною підставі і покладає на роботодавця відповідальність за наслідки, що виникли у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків в стані сп'яніння.
У рівній мірі роботодавець несе відповідальність за наслідки, які виникли у зв'язку з допуском працівника до роботи і в інших випадках, передбачених у ст. 76 ТК;
б) не пройшов у встановленому порядку навчання та перевірку знань і навичок у сфері охорони праці (ст. 225 ТК);
в) не пройшов у встановленому порядку обов'язковий попередній або періодичний медичний огляд (див. ст. 69, 212, 213, 266 ТК);
г) при виявленні відповідно до медичного висновку протипоказань для виконання працівником роботи, обумовленої трудовим договором (ст. 212 ТК).
Відповідно до ст. 76 ТК роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи на вимогу органів та посадових осіб, уповноважених федеральними законами та іншими нормативними правовими актами. Наприклад, державні інспектори праці при здійсненні наглядово-контрольної діяльності мають право пред'являти роботодавцям та їх представникам обов'язкові для виконання приписи про усунення з посади в установленому порядку посадових осіб, винних у порушенні законів та інших правових актів, що містять норми трудового права (ст. 357 ТК ).
Головні державні санітарні лікарі та їх заступники вправі виносити постанови про відсторонення від роботи осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань у зв'язку з особливостями виробництва, в якому вони зайняті, або виконуваної ними роботи. При неможливості переведення таких осіб на іншу роботу їм виплачується допомога по соціальному страхуванню.
Особливо слід сказати про тимчасове відсторонення від посади посадової особи у разі залучення в якості обвинуваченого згідно Кримінально-процесуального кодексу. У відповідності зі ст. 114 КПК таке відсторонення здійснюється на підставі постанови судді, яка направляється за місцем роботи обвинуваченого.
Тимчасово відсторонений від посади обвинувачений має право на щомісячне державна допомога у розмірі п'яти мінімальних розмірів оплати праці. До інших випадків, коли роботодавець відстороняє від роботи (не допускає до роботи), відноситься, наприклад, відсутність профілактичних щеплень у працівників, які виконують роботи, пов'язані з високим ризиком захворювання інфекційними хворобами.
На період надзвичайного стану допускається відсторонення від роботи керівників державних підприємств при неналежному виконанні ними своїх обов'язків і призначення тимчасово виконуючими обов'язки зазначених керівників та інших чи. У період відсторонення від роботи (недопущення до роботи) працівнику не нараховується заробітна плата, за винятком випадків, передбачених федеральними законами. У випадках відсторонення від роботи працівника, який не пройшов навчання та перевірку знань і навичок у сфері охорони праці або обов'язковий попередній або періодичний ...