середньому рівні) піраміда звужується як у сенсі значущості розбіжностей, так і в сенсі дифференцирующих ознак;
· в обиходной (розмовної) формі літературної мови, більш-менш уніфікованої (на вищому рівні), сходження ще більше, але в результаті незавершеності процесів уніфікації піраміда залишається усіченої і крапка сходження (обженаціональная «норма») представляється скоріше ідеальним граничним поняттям ніж здійсненої дійсністю ».
Зазначені соціальні «рівні» загальнонаціональної мови В.М. Жирмунський і пропонує називати соціальними діалектами . [20]
Діалекти і арго
Що стосується діалектів і арго , то вони відповідно до його концепції, «не є соціальними діалектами в строгому сенсі», оскільки розвиваються в рамках тієї чи іншої мови і діалекту «як лексика і фразеологія спеціального призначення». По суті, такої ж думки про професійні мовах, жаргонах і арго дотримується і Б.А. Серебренников, який називає їх не діалектами, а «соціальними варіантами мови» або мовними стилями. Підставою для відмови цим «варіантам мови» у статусі діалекту служить те, що «вони не мають специфічної фонетичної системи, специфічного граматичного ладу і існує на базі звичайного мови». В.А. Аврорін відмова від терміну «соціальний діалект» для позначення соціальних варіантів мови вважає необґрунтованим (Серебренников Б. А, 1970, с. 33)
Гранично вузьке наповнення терміна « соціальні діалекти » бачимо в навчальному посібнику Ю.С. Степанова «Основи загального мовознавства»: «До місцевих селянським діалектам, - пише автор, - близькі соціальні діалекти однієї мови ... інакше їх називають« умовними мовами »(далі наводиться характеристика арго бродячих торговців - офенею і ремісників) (Степанов Ю.С, 1975, с. 64)
Очевидно, нам слід прийняти таке визначення соціальних діалектів, яке б, з одного боку, не поглинало розглянуті вище форми існування мови і, з іншого, - не зводилося лише до одного типу соціального діалекту. Загальною рисою всіх мовних утворень, що включаються в категорію соціальних діалектів , є обмеженість їх соціальної основи: вони виступають засобом спілкування , причому, як правило, додатковим , окремих соціально-станових, виробничо-професійних, групових і вікових колективів, а не всього народу (як літературна мова) і не всього населення регіону (як територіальні діалекти) ( # justify gt; Якщо територіальні діалекти породжені просторової, географічної роз'єднаністю народу (хоча така роз'єднаність також має соціальні корені: не випадково утворення місцевих діалектів пов'язано з однією з соціально-економічних формацій- з феодалізмом), то природа соціальних діалектів - у соціально-станової, професійної, соціально-вікової та соціально-статевий (або професійно-статевої) роз'єднаності суспільства . Територіальна неоднорідність мови дає як би його « горизонтальне» членування , соціальна неоднорідність - його « вертикальне » членування.
Призначення соціальних діалектів - служити засобом зв'язку для осіб, які входять у певну соціальну чи професійну угруповання , об'єднувати членів в одну корпорацію, що має свої інтереси - професійні, соціально-станові, вікові, культурно-естетичні і т. п.
Виникаючи у відповідь на різні професійні та групові потреби окремих колективів, соціальні діалекти в мовній практиці мовців завжди співіснують з іншими формами існування мови, які завжди виступають як первинні, опорні, основні ( літературна мова, територіальні діалекти, міський койне, просторіччя ), а соціальні діалекти - як додаток до них (іноді професійно необхідне, і іноді і явно факультативне, наприклад, жаргон).
Б . А. Ларін, вивчав « мовної побут міста », звернув увагу на таку рису міських арго , як «найтісніший взаємна обумовленість двох або декількох мовних систем, що знаходяться в розпорядженні кожної соціальної групи (відповідно індивіда) в силу того, що вона (або індивід) сопрінадлежіт одночасно кільком різним за охопленням колективам ». У цьому вислові хотілося б підкреслити продуктивну думка про співіснування кількох мовних систем, тобто про володіння індивідом декількома формами існування мови, оскільки він одночасно входить в різні соціальні і мовні колективи. Наприклад, торговець-офеня слободи Мстер...
