ення, спілкування та отримання задоволення від процесу занять (таблиця 3). Найбільшою мірою після проведення формуючого експерименту у випробовуваних експериментальної групи зросли показники мотиву самовдосконалення.
Таблиця 3. Виразність мотивів занять фізичною рекреацією після проведення експерименту (n=60)
Мотиви занять фізичною рекреаціейXSОбщеніеЕксперіментальная группа3,450,049Контрольная группа3,230,063T2,81Р0,01СамосовершенствованиеЭкспериментальная группа3,840,051Контрольная группа3,580,078T2,77Р0,01Удовольствіе від процесу занятійЕксперім?? нтальная группа3,580,062Контрольная группа3,310,091T2,44Р0,05
У представників контрольної групи вираженість показників мотивів залишилася приблизно на колишньому рівні.
У результаті проведення формуючого експерименту змінилися показники ставлення до фізичної рекреації (таблиця 4).
Таблиця 4. Виразність показників ставлення до фізичної рекреації після проведення експерименту (n=60)
Показники отношеніяXSАктівностьЕксперіментальная группа3,150,038Контрольная группа3,020,043T2,32Р0,05ПотребностьЕксперіментальная группа3,760,046Контрольная группа3,540,059T2,19Р0,01УдовлетворенностьЕксперіментальная группа3,130,032Контрольная группа3,250,039T2,37Р0,05
У представників експериментальної групи (порівняно з випробуваними контрольної групи) зросли показники фізичної рекреаційної активності і потреби в заняттях, проте, знизилася задоволеність ступенем фізичної активності. Даний факт, ймовірно, пояснюється зростанням потреби в заняттях, тому, незважаючи на підвищення активності, її рівень не задовольняє представників експериментальної групи.
У ході проведення формуючого експерименту вдалося встановити, що використання цілеспрямованої технології по формуванню і підтримці мотивів занять фізичною рекреацією сприяє їх зміни у бік більшої виразності. Оскільки раніше був виявлений зв'язок між мотивами занять і ставленням до фізичної рекреації, то і ставлення істотно змінилося.
.3 Особливості взаємозв'язку ставлення підлітків до фізичної рекреації і їх самореалізація
Самореалізація підлітка як процес передбачає: ідентифікацію себе з іншими; відкритість досвіду та його прийняття; різноманітне сприйняття суб'єктом чуттєво - заданих ситуацій; творчий характер активності. Особливе значення надається візуально-емоційної підтримки підлітка, оскільки вона, на думку автора, не тільки усуває несприятливі фонові емоційні стани, попереджає виникнення деструктивної психологічного захисту, але і перемикає свідомість на переосмислення, розуміння і пошук оптимального рішення завдань, трансформує, переводить адаптивно-пізнавальну самореалізацію в творчу.
Процес самореалізації підлітка одночасно здійснюється як в спонтанної, так і організованій формі. Досліджуючи творчу самореалізацію підлітків в умовах системно-цільовий диференціації робиться припущення, особистість учня обов'язково повинна виходити і виходить на світоглядний рівень розуміння себе. Вона прагне розширити своє розуміння в цьому світі з тим, щоб продуктивніше самореалізуватися.
В оцінці творчої самореалізації підлітків пропонуються критерії, що дозволяють судити про рівень ефективності компонентів. Критерій позитивної мотивація до творчої діяльності передбачає ряд показників: усвідомленість мети діяльності; інтерес до процесу творчої діяльності; прагнення до успіху при вирішенні творчих завдань; прагнення до лідерства в творчій діяльності; пізнавальні потреби; прагнення до самовдосконалення.
Критеріями самоорганізації у творчій діяльності підлітків вважаються: вміння виділити основні цілі та пріоритети; здатність до планування, самоконтролю, самооцінці, самоаналізу, рефлексії, корекції; вміння долати труднощі у навчанні. Так годиться, що рівень навчання в умовах системно-цільовий диференціації часто передбачає актуалізацію творчих здібностей, серед яких виділяються: гнучкість мислення; оригінальність мислення; критичність розуму, здатність генерувати ідеї, винахідливість; здатність до самостійного переносу раніше засвоєних методів пізнання в нову ситуацію; вміння бачити альтернативу вирішення творчих завдань; бачення нової функції знайомого об'єкта; комбінування і перетворення відомих засобів для нових рішень проблеми; створення оригінальних способів вирішення при популярності інших.
Під готовністю підлітків до творчої самореалізації розуміється інтегральна якість особистості, яке характеризує ступінь повноти, цілісності та результативності прояви позитивної мотивації, самоорганізації, творчих здібностей у процесі здійснення підлітком його творчих задумів, у вирішенні навчально-творчих завдань і проблем.