ибокої елегією. Причому ці рядки, здається, з'єднують в одне різні наші роздуми про роль пейзажу. По суті, звернення з обов'язковим для великомасштабної прози явищем переростає традиційні рамки. Слова, вжиті в даному контексті, висловлюють естетичне сприйняття світу письменником, вони відображають сутність світогляду автора, де кожна деталь естетично значима.
Крім того високої естетичної образністю наповнені слова в ліричних авторських відступах, там, де з'являється образ самого автора. Згадаймо хоча б фразу з другої частини роману: "За мною, читач! Хто сказав тобі, що немає справжньої, вірної, вічної любові? Так відріжуть брехуну його мерзенний мову! p> За мною, мій читач, і тільки за мною, і я покажу тобі таку любов! "[3, 211]. p> У цьому прикладі автор безпосередньо заявляє про свою присутність в дії роману, тим самим, намагаючись показати, що він може призвести читача до найважливішим подіям. Тут ми відзначаємо естетичну значущість слова "тобі". Автор звертається до читача особовим займенником другої особи єдиного числа, він не використовує більш поважні форми, а це можна розуміти як бажання автора бути для читача одним. Крім того, автор довіряє читачеві і бачить у ньому близьку людину, яка розуміє всі думки автора. Так навіть займенник в контексті художнього твору стає естетично значущим.
Ще одним відображенням авторської позиції є висловлювання автора про любов вустами майстра:
"Любов вискочила перед нами, як з під землі вискакує вбивця в провулку, і вразила нас відразу обох!
Так вражає блискавка, так вражає фінський ніж! "[3, 139].
Незвична любов героїв. Любов з першого погляду, вона вражає героїв не як прекрасне бачення "в тривозі мирської суєти ", а як блискавка. Саме таку любов автор і вважає справжньої, такою вона була і в його житті. Булгаков обирає для відображення власного погляду такий незвичайний образ - любов як вбивця, подібних порівнянь в художній літературі не зустрічається. Вона вражає "як фінський ніж ", раз і назавжди завдаючи смертельну рану герою. У цьому виразі всі слова мають естетичний зміст, тут немає жодного зайвого слова, все чітко і лаконічно. Любов саме вискочила, тобто несподівано виникла, але при цьому в самий потрібний момент (адже Маргарита була налаштована обірвати своє життя) вразила героїв у саме серце.
Можна зробити висновок, що і пейзажні замальовки, і авторські відступи складаються з образних лінгвістичних засобів, що виступають у естетичної функції. Навіть ті слова, які не володіли естетичної значимістю набувають її в контексті роману.
2.3 Естетична значимість слів у портретних характеристиках героїв і в популярних фразах роману
Дуже важливим представляється аналіз портретних характеристик персонажів в аспекті вивчення естетичної функції слова. Булгаков - майстер складання портретних характеристик. Він міг передати зовнішність героя одним лише словом, або показати портрет через дію, через характерний жест або колірну гамму.
Через весь текст роману проходять колірні асоціації: чорно-жовте (хмара над Єршалаїмом і над Москвою, коли скінчився земний шлях Майстра і Маргарити). У Маргарити мімози - "тривожні жовті квіти ", які" дуже чітко виділялися на чорному її весняному пальто ". Червоно-білий фон ершалаімскіх сцен, червоно-чорний колір (Вугілля в каміні) [3, 62]. p> Так Майстер і Ієшуа представляються нам в білому кольорі - символі чистоти і безгрішності. Образ Ієшуа - Це лише "персоніфікований образ морально-філософських уявлень людства ... морального закону вступає в нерівну хватку з юридичним правом ". Не випадково портрет Ієшуа як такої в романі фактично відсутня: автор вказує на вік, описує одяг, вираз особи, згадує про cіняке, та сcадіне - але з більше: "... Ввели ... Людини років двадцяти семи. Цей людини був одягнений у старенький і розірваний блакитний хітон. Голова його була прикрита білою пов'язкою з ремінцем навколо чола, а руки зв'язані за спиною. Під лівим оком у людини був великий синець, в кутку рота - садно із запеченою кров'ю. Наведений тривожним цікавістю дивився на прокуратора "[3, 25].
Автор не намагається представити читачеві богочеловека, тому використовує знижену лексику, він не описує його особи, його очей, кольору волосся, але причина тут криється в тому, що кожному тож знайома зовнішність героя. Булгаков хоче відобразити своє бачення цього образу, для нього це звичайна людина, саме тому він не прикрашає образ, а навпаки передає навіть непривабливі риси. Естетизм тут полягає в тому, що слова використані в уривку укладають глибокий сенс. Наприклад "розірваний хітон" вже дає нам можливість стверджувати, що він був схоплений і приведений до прокуратора силою, "старенький" теж слово, що виступає в естетичній функції, тут показано, що він не прагне до багатства, не бажає бути вище простого народу. Синяк і садно несуть особливу смислове навантаження - це відображення жорстокості людей до волоц...
