обливая духовного життя, усталення норм поведінкі ТОЩО. Ототожнення про єктівного и матеріального, суб єктівного та ідеального, духовного - одна з причин неадекватної Вивчення складних процесів соціалізації ОСОБИСТОСТІ. Перекручення реального розуміння роли СОЦІАЛЬНОГО суб єкта у жітті Суспільства відбувається внаслідок нехтування ціннісно-нормативного ськладової суспільної системи.
цею недолік у розвітку науки намагаліся подолати Прихильники діспозіційної Теорії (В.Ядов та ін.), Які прагнулі розв язати суперечності между макрорівневім и мікрорівневім розгляда взаємозв язку «індивід - суспільство», Розкрити механізмі соціальної поведінкі ОСОБИСТОСТІ та Формування людської суб єктівності у взаємодії індівіда з окремим спільнотамі ї соціумом загаль. Діспозіція ОСОБИСТОСТІ - це Схильність ее до відповідної поведінкі в конкретних умів, можлівість сделать вибір, тоб орієнтації ОСОБИСТОСТІ, Які передують поведінці. Если мотіваційній Механізм пов язаний Зі зміщенням у свідомості індівіда «мотив - мета», то діспозіційній - «настанова - дія». Під Настанови розуміється узагальнена орієнтація, спрямованість свідомості на ті чі Інше Явище, процес соціальної дійсності. Згідно з цією теорією Настанови НЕ існують окремо, а становляться ПЄВНЄВ ієрархічну систему. Соціальні цінності, Які віробляє Кожне суспільство, є крітеріямі особлівої значущості питань комерційної торгівлі матеріальніх и духовних благ для Існування й розвітку конкретної соціальної системи. Саме засвоєння ціх цінностей на Рівні структурованих ОСОБИСТОСТІ є ВАЖЛИВО умів Існування людей у ??суспільстві [28].
Одним Із Головня напрямів соціологічної науки, Який пояснює СУТНІСТЬ процеса соціалізації ОСОБИСТОСТІ, є психологічний. Цею Напрям Розглядає проблему Пояснення внутрішніх и зовнішніх детермінант соціалізації ОСОБИСТОСТІ з Погляду екзістенційного Ставлення людини до світу. Люди здатні порівнюваті собі з будь-яким явищем або предметом довкілля, а такоже з іншімі людьми и самими собою. Смороду наділені свободою Волі, тому «пріречені» вібіраті ПЄВНЄВ систему цінностей и Способи поведінкі, вкладаючі в них свое суб єктівне розуміння и на Цій Основі творячи власний життєвий світ, сповнений відповідного смислу. У кожної людини ВІН Індивідуальний, Неповторний, хочай формується под впливим суспільних відносін й культура, до Якої вона належить. Український соціолог Б. Кістяківський ще на початку XX століття, крітікуючі органічні (біологічні) Теорії, зауважував, что в них індивід и соціум протіставляються один одному як Дві протілежні сутності. На его мнение, суспільство - це НЕ что Інше, як психологічна Взаємодія індівідів, унаслідок Якої суспільство перебільшує їх суму на величину культури [28].
феноменологічний Напрям грунтується на екзістенційному аналізі и Розглядає суспільство як результат вчінків окрем індівідів, что мают свободу Вибори. Головня у дослідженні цього напряму є свобода Людина та її відповідальність за свое (і чуже) життя. Людина Виступає творцем власного життя, тому для науки ВАЖЛИВО зрозуміті значення І сенс соціальної поведінкі ОСОБИСТОСТІ. Сприйняттів людиною подій є вірішальнім у розумінні того, чому вона реагує на них самє так, як лагодити. Такий підхід вплінув на гуманістічній рух, де «Я» з йо унікальною перспективою перебуває в центрі и є реалізацією людського потенціалу або самореалізацією, а такоже спонукачем до Дії. Цею підхід помітній в особистісно-центричний консуль...