ітературі). У практиці обидва типи пам'яті у людини діють спільно. Так, детально вивчивши твір, виконавець спирається як на репродуктивну, так і особливо на свою творчу, реконструктивну пам'ять. Адже справді художнє виконання твору - це не репродукція його, а як би нове відтворення авторського задуму.
Чотири рівня музичної пам'яті
Перший пов'язаний з поведінкової, рухової пам'яттю, а психологічно - з інтересом. Чим інтенсивніше інтерес, чим більше яскравих моментів на уроці або в домашній роботі, тим міцніше запам'ятовуються нотний текст і ігрові руху.
Другий пов'язаний вже не з самим запам'ятовуванням тексту, а з пошуком і запам'ятовуванням виразних інструментальних засобів для художнього втілення твору, потрібного характеру, штрихів, виразних комплексів і т.д., тобто з поставленим творчою метою.
Третій пов'язаний з пам'яттю художньо-образного вирішення твору, знаходження та утримання психологічно правдивої логіки розкриття образу, «стрічкою бачення» (К.С. Станіславський), багатим колом народжуються художніх асоціацій, тобто з творчою фантазією.
І нарешті, четвертий пов'язаний вже не тільки з досліджуваним твором, утриманням всього отриманого матеріалу, його синтезуванням, а й переробкою його в нову творчу програму на основі отриманого досвіду, тобто з загальним художнім розвитком особистості.
Всі ці рівні пов'язані з різним матеріалом, який необхідно запам'ятати, з різними умовами його відтворення - в відкритої діяльності, або у свідомості (чи навіть у підсвідомості). Але лише органічний зв'язок усіх рівнів в єдиний взаємодіючий комплекс призводить до продуктивних результатів, сприяє взаємній їх активізації.
За формою музична пам'ять має декілька фаз, які іноді носять назву «кіл пам'яті», тому що інформація, одержувана і оброблювана мозком, утримується в них, постійно повертаючись у фокус сприйняття. Вони не однакові за тривалістю і виконують різні функції в процесі діяльності. Вони ніби фіксують даний час (інакше воно - невловима грань між минулим і майбутнім) і отриману інформацію пов'язують з колишнім досвідом і майбутніми програмами діяльності.
Розуміння механізмів музичної пам'яті може допомогти в музичній педагогіці розкрити невикористані резерви, пояснити складні психологічні процеси, що відбуваються під час виконання твору напам'ять виробити сучасні методи вивчення твору та активізації запам'ятовування.
Глава 2
У дослідженні були застосовані наступні психодіагностичні методики:
Методика 1. Дослідження обсягу короткочасної пам'яті;
Методика 2. Дослідження обсягу образної короткочасної пам'яті;
Методика 3. Дослідження обсягу пам'яті при механічному і логічному запам'ятовуванні.
Методика 4. Дослідження обсягу довгострокової пам'яті.
З метою перевірки висунутих теоретичних припущень, а також для вирішення поставлених у ході планування практичних завдань, було проведено емпіричне дослідження, класифікувати яке можна як уточняющїї.
Метою уточнюючого дослідження є встановлення меж, в межах яких теорія передбачає факти та емпіричні закономірності.