хователем спочатку проводять рукою різні лінії в повітрі, потім пальцем на папері, доповнюючи руху пісенному: «Це бігає по доріжці хлопчик», «Так бабуся мотає клубок» і т.д. З'єднання образу і руху в ігровій ситуації значно прискорює оволодіння вміннями зображати лінії і найпростіші форми.
Включення ігрових моментів в образотворчу діяльність у молодшій групі продовжується і при зображенні предметів. Наприклад, в гості до дітей приходить нова лялька, і вони ліплять їй частування: млинці, пироги, печиво. У процесі цієї роботи малюки опановують умінням розплющувати кулю.
У середній групі діти малюють плюшевого ведмедика з натури. І цей момент можна вдало обіграти. Мишка стукає у двері, вітається з дітьми, просить їх намалювати його. В кінці заняття він бере участь у перегляді дитячих робіт, вибирає за порадою дітей кращий портрет і вішає його в ігровому куточку.
Навіть з дітьми шести років можливе застосування ігрових прийомів, звичайно, в меншій мірі, ніж у молодшій групі. Наприклад, під час прогулянки діти через саморобні фотоапарати розглядають краєвид, дерево, тварин, «роблять знімки», а, прийшовши в дитячий сад, «проявляють і друкують їх», зображуючи сприйняте на малюнку.
При використанні ігрових моментів вихователь не повинен перетворювати весь процес навчання в гру, так як вона може відволікти дітей від виконання навчальної задачі, порушити систему в придбанні знань, умінь і навичок.
Таким чином, вибір тих чи інших методів і прийомів залежить:
від змісту і завдань, що стоять перед даними заняттям, і від завдань образотворчої діяльності;
від віку дітей та їх розвитку;
від виду образотворчих матеріалів, з якими діють діти.
На заняттях, де в центрі уваги стоять завдання по закріпленню уявлень про навколишній, в основному застосовуються словесні методи: бесіда, запитання дітям, які допомагають дитині відновити в пам'яті бачене.
У різних видах образотворчої діяльності прийоми навчання специфічні, так як образ створюється різними засобами. Наприклад, завдання навчання композиції в сюжетних темах вимагає в малюванні пояснення по картині, показу в малюнку того, як віддалені предмети малюються вище, а довколишні нижче. У ліпленні це завдання вирішується розташуванням фігур згідно їх дії: поруч або окремо один від одного, один за одним і т.п. Тут не потрібно будь-якого спеціального пояснення чи показу роботи.
Жоден прийом не можна використовувати без ретельного продумування стоять завдань, програмного матеріалу заняття і особливостей розвитку дітей даної групи.
Окремі методи і прийоми - наочні і словесні - суміщаються і супроводжують один іншому в єдиному процесі навчання на занятті.
Наочність оновлює матеріально-чуттєву основу дитячої образотворчої діяльності, слово допомагає створенню правильного уявлення, аналізу і узагальнення сприйнятого і зображуваного.
1.4 Типи і організація занять з образотворчої діяльності
Успішність вирішення освітніх завдань з образотворчої діяльності в більшій мірі визначається правильною організацією роботи з дітьми і чітко продуманою системою поєднання занять різного типу.
Типи занять.
Комарова Т.С. (21, 22, 23, 35) розрізняє такі типи занять з образотворчої діяльності:
. заняття на тему, запропоновану вихователем (освоєння нового програмного матеріалу, повторення пройденого);
. заняття на тему, обрану кожною дитиною (за його задумом).
Вибір того чи іншого типу визначається характером навчального завдання, рівнем образотворчих умінь і навичок дітей, їх віковими особливостями.
У молодших групах освоєння нового програмного матеріалу займає менше місця, ніж заняття по закріпленню набутих умінь і навичок. При цьому друга половина заняття зазвичай відводиться для роботи дітей за власним бажанням.
У другій молодшій групі приблизно третина занять може бути відведена малюванню або ліплення на вільні теми, обрані самими малюками. Основна мета таких занять - закріплення набутих умінь і навичок і виховання здатності самостійно використовувати освоєння прийоми.
У середній групі повторення пройденого програмного матеріалу - закріплення навичок зображення продовжує займати центральне місце, однак збільшується кількість часу на освоєння нового програмного матеріалу.
У старшій і підготовчій групах основне місце відводиться роботі за задумом дітей. Мета таких занять - розвиток умінь самостійно визначати тему роботи, застосовувати освоєння прийоми зо...