ct and a sense of taking responsibility for the stewardship of the earth .. and I think this film can do that by creating an emotional reaction. (Можливо, вони хочуть бачити у фільмі чиста розвага, не хочуть про це думати, не хочуть відчувати себе винними - я і не намагаюся виставити людей винуватими ... Я просто хочу, щоб люди перейнялися почуттям поваги та відповідальності за розумне управління Землею ... і я думаю, фільм цього допоможе, впливаючи на їх почуття) [53].
Тема свободи, вибору та прояву себе є однією з основних в американській культурі, особливо відома ідея американської мрії raquo ;. В інтерв'ю з Базом Лурманом, режисером фільму Великий Гетсбі піднімається тема того, що важливо в житті.
Приклад 1:
q: What do you want people to take away from this adaption of The Great Gatsby? (Що ви хочете, щоб люди винесли з цієї екранізації Великого Гетсбі?) A: In the end, as Jay said when he first saw it, the book is very aspirational. The idea being that in America you can pursue a dream lt; ... gt; Nick begins by giving up his dream, his love and desire to write, and instead goes to make money on Wall Street, and ends by beginning his life afresh and anew, realizing that he must reveal himself to himself, he must find his own journey lt; ... gt; It is not really about whether Gatsby made his money illegally or not, it is about whether he was a good person or not" . And I think that is the big idea in the book. It is about finding a personal moral compass, not a perceived moral compass.
(В кінці, як сказав Джей, коли побачив вперше книгу, вона дуже надихаюча. Ідея, що існувала в Америці, в тому, що ви можете слідувати за мрією. Нік почав з того, що кинув свою мрію, свою любов і бажання писати, і замість цього відправився заробляти гроші на Уолл Стріт, і закінчує тим, що починає життя знову по-новому, усвідомлюючи, що повинен розкрити себе самому собі, він повинен вибрати свій шлях lt; ... gt; Насправді суть не в тому, чи заробив Гетсбі гроші легально чи ні, а в тому, чи хорошим він був людиною чи ні raquo ;. І я подумав, що це основна ідея книги. Вона не про знаходження особистих моральних меж, а про усвідомлення їх) [55].
Усвідомлення себе і пошук свого місця у світі - це ознаки культури індивідуалізму. Індивідуалізм - складова частина американської культури. Ти повинен зрозуміти, хто ти є і яка твоя роль в світі серед людей. Наприклад, інтерв'ю з Джеймсом Кемероном:
Приклад 1:
q: What does that still mean for you today, and for us? (Що фільм Титанік) означає для вас і для нас сьогодні?)
a: The catastrophe showed those people who they were, whether they rose up to the tragedy, or whether they ran away or tried to camouflage themselves with women's clothes. Being separated from the event by a century, we have it easier. But everyone can ask themselves: Who am I? How would I react? The Titanic is a huge story because of this sort of thing. (Катастрофа показала, ким були ці люди. Протистояли вони трагедії або втекли геть, або постаралися заховати себе в жіночому одязі. Так як ми відділені від події століттям, ми сприймаємо це простіше. Але кожен може запитати себе: Хто я? Як я відреагував б? Титанік - це велика історія з цієї причини) [54].
Інший подібний приклад ми може знайти в інтерв'ю з Беном Стіллером. Індивідуалізм, уміння знайти себе в будь-якій ситуації, не пасивне прийняття долі, а безпосереднє дію і участь у ній є важливими якостями американського національного характеру.
Приклад 2:
q: The movie is about a great journey on many levels, most importantly the journey of self-discovery. Do you think you have to have experiences like Walter did to learn who you are? (Кіно про великого подорожі на багатьох рівнях, особливо важливим є розкриття себе під час цієї подорожі. Ви думаєте, ви повинні випробувати подібний досвід, як Уолтер для того, щоб зрозуміти, хто ви є?)
a: I think you have to take yourself out of your comfort zone in some way in life, otherwise you never grow. I really do think that s true. Whether it s intentional or not, those are the times where you discover parts of yourself that can survive things you didn t think you could survive. I remember when I was a kid at camp and I was homesick. My dad said, That which does not kill you only makes you stronger! Raquo; That always stuck with me. It sa real thing to get outside of those things you are used to and you do adapt. (Я думаю, ви повинні витягти себе із зони комфорту в деякому роді в житті, інакше ви ніколи не підростете. Я, ...
