стині.
С. звернувся до районного суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця одноразової допомоги при звільненні, відсотків за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 395 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC1CKgt; ГК РФ і компенсації моральної шкоди.
Рішенням суду позов було задоволено.
Судова колегія погодилася з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача одноразової допомоги при звільненні та компенсації моральної шкоди, оскільки при вирішенні спору суд правильно визначив характер спірних правовідносин, закон, яким слід керуватися при вирішенні спору, і обставини, що мають значення для справи, висновки суду мотивовані, відповідають вимогам матеріального закону і встановленим обставинам справи.
Разом з тим судова колегія порахувала помилковим висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 395 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC1CKgt; ГК РФ відсотків за неправомірне користування невиплаченої грошовою сумою.
Відповідно до п. 1 ст. 395 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC13Kgt; ГК РФ за користування чужими коштами внаслідок їхнього неправомірного утримання, відхилення від їхнього повернення, іншої прострочення в їхній сплаті або безпідставного отримання або заощадження за рахунок іншої особи підлягають сплаті відсотки на суму цих коштів.
Згідно п. 1 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCFBC40F1F1A2C274A4DF4D3593314FA35CE1566BD99663ACD12Kgt; постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації, Пленуму Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 08.10.1998 року № 13/14 «Про практику застосування положень Цивільного кодексу Російської Федерації про відсотки за користування чужими грошовими коштами» положення статті 395 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC1CKgt; ГК РФ не застосовуються до відносин сторін, якщо вони не пов'язані з використанням грошей в якості засобу платежу, засобу погашення грошового боргу.
Дана норма lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC1CKgt; передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання цивільно-правового характеру і визначає наслідки невиконання чи прострочення виконання грошового зобов'язання, в силу якого на боржника покладається обов'язок сплатити гроші, повернути борг.
У силу п. 2 ст. 307 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC99673FD6CC19Kgt; ГК РФ зобов'язання виникають з договору, внаслідок заподіяння шкоди та з інших підстав, зазначених у цьому Кодексі lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF051D12227A4045ADDF5B34C11BKgt;.
Правовідносини відповідача з позивачем не носять цивільно-правовий характер, виникли в силу трудових відносин.
Крім того, передбачені ст. 395 lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF05161B257A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC1CKgt; ГК РФ відсотки підлягають стягненню лише за наявності обставин, зазначених у цій статті lt;consultantplus://offline/ref=37B3891E19C8E4EBC84955AA94CC10CCF8CF051D12227A4045ADDF5B341BA522C95C6ABC996732DCCC1CKgt;. При цьому необхідно неправомірне невиконання грошового зобов'язання, а також потрібно, щоб боржник користувався чужими коштами внаслідок їхнього неправомірного утримання.
Тим часом у даному випадку відсутній сам факт користування чужими грошовими коштами.
За таких обставин з метою виправлення судової помилки, допущеної при розгляді справи судом першої інстанції в застосуванні норм матеріального права, яка спричинила винесення неправосудного рішення, судова колегія визнала рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення на користь С. з роботодавця відсотків за користування чужими грошовими коштами та постановила нове рішення про відмову в задоволенні вищевказаного вимоги.
. К. звернулася до суду з позовом до ІП Г. про визнання незаконним наказу в частині формулювання звільнення і дати звільнення, зміну дати і формулювання звільнення, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку і компенсації моральної шкоди.
Рішенням суду вимоги були задоволені.
Судова колегія погодилася з висновками суду про визнання незаконним наказу в частині формулювання звільнення і дати звільнення, зміну дати і формулювання звільнення К. на звільнення за власним бажанням, стягнення з ІП ??Г. на користь К. заробітної плати, компе...