Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Аналіз і виявлення найбільш оптимальних методів розвитку силових здібностей

Реферат Аналіз і виявлення найбільш оптимальних методів розвитку силових здібностей





ого тренування наведемо приклад з підготовки збірної команди плавців США (Тренер Д. Каунсілмена). Вся програма кругового тренування складається з 24 станцій: шість з них складають вправи з підняттям тяжкості, чотири - вправи на розтягування, чотирнадцять - на изокинетических тренажерах. На кругову тренування в занятті відводиться до 25 хв від загального тренувального часу. На кожну станцію витрачається по 50 с. За сигналом тренера плавці переходять від однієї станції до іншої. На перехід витрачається 25 с. Потім, за наступного сигналу, вони приступають до виконання чергової серії вправ.

У програмі чергуються вправи на м'язи ніг і рук. Таким чином, м'язи ніг і рук отримують можливість відновитися в протягом приблизно 1 хв. Рівень ЧСС підтримується приблизно в режимі 140 уд./хв.

Говорячи про стратегію розвитку силових здібностей у шкільному віці, можна відзначити наступне. Найбільшу питому вага - не менше 50% - повинні складати вправи швидкісно-силової спрямованості. Потім динамічні вправи (в долає і уступающем режимах), засновані на виконанні неграничних обтяжень (від 50-60 до 75-80% від індивідуально максимальних). Нарешті, вправи для впливу на силову витривалість і ізометричні.

Виховання власне силових здібностей з використанням околопредельних та граничних обтяжень

Сутність цієї методики полягає в застосуванні вправ, що виконуються: 1) в долає режимі роботи миші; 2) в поступається режимі роботи м'язів.

Виховання власне силових здібностей у вправах, виконуваних в долає режимі роботи м'язів, передбачає застосування околопредельних обтяжень, рівних 2 - 3 ПМ (90-95% від максимуму). Роботу з такими обтяженнями рекомендується поєднувати з вагою 4-6 ПМ. Інтервали відпочинку - оптимальні, до повного відновлення (4-5 хв).

Ця методика є однією з основних, особливо в тих видах діяльності, де велику роль грає відносна сила, тобто приріст сили йде без збільшення м'язової маси. Проте в роботі з початківцями спортсменами та дітьми її застосовувати не рекомендується.

Виховання власне силових здібностей у вправах, виконуваних в поступається режимі роботи м'язів, передбачає застосування в роботі з початківцями спортсменами обтяжень вагою 70-80% від максимуму, показаного в долає режимі роботи м'язів. Поступово вагу доводиться до 120 - 140%. Доцільно застосовувати 2-3 вправи з 2-5 повтореннями (наприклад, присідання зі штангою на плечах).

Більше підготовлені можуть починати роботу в поступається режимі з обтяженням 100-110% від кращого результату в долає режимі і доводити його до 140-160%. Кількість повторень вправи невелике (до 3), виконуваних з повільною швидкістю. Інтервал відпочинку не менше 2 хв.

Роботу в поступається режимі роботи м'язів рекомендується поєднувати як з преодолевающим, так і з ізометричним режимом.

ВИСНОВОК

В 

Проаналізувавши науково - методичну літературу, в даній курсовій роботі були виявлені найбільш оптимальні методики з розвитку силових здібностей у старшокласників (виховання власне силових здібностей з використанням неграничних обтяжень; виховання швидкісно-силових здібностей з використанням неграничних обтяжень; виховання силової витривалості з використанням неграничних обтяжень; виховання власне силових здібностей з використанням околопредельних і граничних обтяжень). p> Дані методики дозволяють з найбільшою ефективністю розвивати силові якості дітей старшого шкільного віку, враховуючи їх індивідуальні анатомо-фізіологічні особливості (група здоров'я, статева приналежність учнів, антропометричні дані), психологічні особливості особистості (темперамент, характер, вольові особливості учнів). p> На уроках у старших класах застосовуються всі відомі способи організації навчання (фронтальний, по відділеннях, індивідуальний). При цьому мається на увазі робота вчителя з усім класом, з групою або індивідуально з окремими учнями. Застосування індивідуальних завдань у старших класах використовується значно ширше, ніж у попередніх класах. Це дозволяє правильно і раціонально визначати методичні принципи і методи впливу на уроках фізичної культури при розвитку силових здібностей, підбирати методики виховання практично для кожного учня індивідуально. Що, безсумнівно, впливає на якість засвоєння матеріалу (його доступність), і як наслідок підвищення рівня фізичної підготовленості займаються, а в нашому випадку досягнення високих результатів у розвитку силових здібностей старшокласників.

Застосування силових вправ у процесі фізичного виховання має бути суворо регламентованим, і необхідне виконання таких вимог, як помірна дозування вправ, інтервали відпочинку між вправами, правильна техніка виконання вправ, дотримання техніки безпеки, повинні дотримуватися неухильно. p> Хороша організація уроку - запорука ефективності навчального процесу і показник педагогічної майстерності вчителя. br/>

ЛІТЕРАТУРА

1. Аляб...


Назад | сторінка 15 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Методика вдосконалення силових і швидкісно-силових здібностей початківців б ...
  • Реферат на тему: Особливості розвитку силових здібностей у дітей середнього шкільного віку н ...
  • Реферат на тему: Особливості розвитку силових здібностей у шкільному віці
  • Реферат на тему: Методика розвитку швидкісно-силових здібностей у футболі
  • Реферат на тему: Оцінка рівня розвитку швидкісно-силових здібностей у гандболісток команди Б ...