ож інші типи займенників, зокрема вказівні, поворотні, відносні (останні два типи мають яскраво виражену синтаксичну специфіку). Однак не всі займенники є анафоріческімі. Більше того, основною сферою вживання особових займенників є дейксис (тобто безпосереднє зазначення на об'єкт позамовною дійсності). Займенники 1 і 2 особи, що позначають учасників акту комунікації, є майже виключно дейктіческіх. Займенники 3-ї особи також можуть вживатися дейктіческіх, але частіше в дискурсі вживаються анафорически. p align="justify"> Вторинне анафоріческое вживання дейктіческіх елементів засноване на метафорі, що уподібнює пам'ять людини очевидного фізичного оточення комунікативного акту. (Дане трактування анафори як явища, похідного від дейксиса, іноді іменується В«локалістскойВ».) Хоча поняття анафори в першу чергу пов'язується з вживанням іменних груп, насправді аналогічний перенесення відбувається і з іншими типами мовних одиниць, що мають у своєму значенні шіфтерние компоненти, наприклад говірок. СР висловлювання Вася, я відчуваю: скарб знаходиться десь поруч ('поруч з промовистою') і Молоді люди відчували, що скарб знаходиться десь поруч ('поруч з активованим референтом В«молоді людиВ»'). Широко відомо зіставлення дейктіческіх і анафорического механізмів, запропоноване Дж.Лайонзом. p align="justify"> Не можуть вживатися анафорически лише найбільш спеціалізовані дейктіческіе елементи - я, ти, тут, зараз. Е.В.Падучева формулює цю особливість займенників 1 і 2 особи як В«обов'язковість дейктіческіх займенниківВ» (тобто неможливість повних іменних груп на їх місці) (Падучева, 1996). Проте займенники 1 і 2 особи множини можуть містити анафорический компонент - це стосується, наприклад, до займенника ми, обозначающему мовця плюс ще когось, в тому числі третіх осіб. У висловлюванні типу Маша дала згоду, і скоро ми одружимося займенник ми є одночасно (і роздільно) дейктіческіх і анафорическим. p align="justify"> 2.3.3 Текстовий дейксис
Ще одна конвенціональна метафора уподібнює письмовий (а іноді навіть і усний) текст фізичного простору або часу комунікативного акту. На цій метафорі засновані такі вирази, як вище було показано, в останньому випадку, в наступному параграфі, в цьому реченні п'ять слів. У таких випадках говорять про текстовому (або дискурсивному) дейксиса. На відміну від традиційних дейктіческіх категорій особи, числа і часу, дейксис дискурсу не володіє набором мовних одиниць, він часто використовується для позначення точки відліку в системі координат якого тексту або дискурсивного процесу індекси місця і часу (As I said it before ... I ve already told you earlier ... Later I ll explain this rule ..)
дейксиса дискурсу - це лише один з багатьох проявів метакомунікації в природному спілкуванні (Макарів М. Л, 1994).
Дана глава завершує теоретичний розділ, присвячени...
