ьми складний за змістом матеріал значно виростають [40,93].
У сучасних умовах на уроках крім ігор - змагань та драматизації проводять ігри - імітації, що моделюють певні відносини реального світу. Наприклад, урок - конгрес, де береться певна проблема, і по ній робляться доповіді, ведуться дискусії і в кінці підбиваються підсумки.
Уроки - гри характеризуються такими позитивними якостями, яскраво виражена мотивація діяльності, добровільність участі та підпорядкування правилам, заінтриговувати невизначеність результату і більш висока, в порівнянні зі звичайними уроками, навчальна, розвиваюча і виховна результативність [43,105].
Для використання всіх ігор навчанні характерна загальна структура навчального процесу, що включає чотири етапи:
Орієнтація: учитель представляє тему, дає характеристику гри, загальний огляд її ходу і правил.
Підготовка до проведення: ознайомлення зі сценарієм, розподіл ролей, підготовка до їх виконання, забезпечення процедур управління грою.
Проведення гри: учитель стежить за ходом гри, контролює послідовність дій, надає необхідну допомогу, фіксує результати.
Обговорення гри: дається характеристика виконання дій, їхнє сприйняття учасниками, аналізується позитивні і негативні сторони ходу гри, що виникли труднощі, обговорюється можливі вдосконалення гри, в тому числі зміни її правил.
Звичайно, використання гри в навчанні пов'язано з низкою проблем, і насамперед з меншою навчальної ефективністю гри в порівнянні зі звичайною навчальною роботою, основу якої складає вчення як вид спеціальної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь і навичок. До того ж далеко не всі вчителі в достатній мірі знайомі з навчальними іграми, важливою є і проблема забезпечення дисципліни, належного порядку в ході гри через підвищеної жваву, емоційності учнів. Однак глибока продуманість навчальної мети, обгрунтований відбір змісту навчального матеріалу та забезпечення високого рівня включеності всіх учнів в гру, в якій ключові ролі отримують не тільки сильні у вченні, дозволяють подолати ці та інші проблеми.
В останнє десятиліття повільно, але досить наполегливо шкільну практику почали впроваджуватися комп'ютерні ігри, епізодичність використання комп'ютера на більшості уроків в даний час взагалі створює обстановку гри навіть у тому випадку, якщо учні працюють за навчальним програмам. Однак існують і спеціальні ігрові програми з різних навчальних предметів: біологія, хімія та інші.
Особлива цінність ігри для сучасної освіти полягає в нових логічних конструкціях і їх сполученнях при дослідженні світу можливостей, відкриття й освоєння яких приносить так багато задоволення і так важливо для осягнення імовірнісних процесів у природі і суспільстві [2,64 ].
Усяке засіб, навіть найдосконаліше, можна використовувати на благо і на шкоду. І навіть благі наміри не забезпечують корисності застосування засобів: потрібні ще знання та вміння використовувати засіб відповідним чином, щоб його застосування приносило безумовну користь.
Вивчення сучасної педагогічної літератури про гру дозволяє сформулювати наступні вимоги, які вчитель обов'язково має враховувати при організації ігор на уроках:
Вільне та добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення дітей у неї.
Діти повинні добре розуміти сенс і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі.
Сенс ігрових дій повинен збігатися зі змістом і змістом поведінки в реальних ситуаціях з тим, щоб основний сенс ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність.
У грі діти повинні керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізмі, загальнолюдських цінностях.
У грі не повинно принижуватися гідність її учасників, у тому числі і переможених.
Гра повинна позитивно впливати на розвиток емоційно-вольової, інтелектуальної та раціонально-фізичної сфер її учасників.
Гру потрібно організовувати і направляти, при необхідності стримувати, але не придушувати, забезпечувати кожному учасникові можливості прояву ініціативи.
У підліткових класах необхідно спонукати учнів до аналізу проведеної гри, до зіставлення імітації з відповідною областю реального світу, надавати допомогу у встановленні зв'язку змісту гри зі змістом життєвої практичної діяльності чи зі змістом навчального курсу. Результатом обговорення гри може бути перегляд її змісту, правил та інше.
Ігри не повинні бути надмірно (відверто) виховними й зайво дидактичними: їх зміст не повинно бути нав'язливо повчальним і не повинно містити занадто багато інформації (дат, імен, правил, формул).
Не слід залучати дітей до занадто азартні ігри, в ігри на гроші і речі, в і...