ення, користуючись простими правилами. Такий спрощений підхід до прийняття рішень веде до того, що частина важливих факторів і невизначеність залишаються неврахованими.
У своїй діяльності консультанти прагнуть не тільки вирішити завдання, поставлене клієнтом (керівником організації), але і допомогти йому системно поглянути на ситуацію всередині організації і за її межами. Помилковим є розуміння ролі консультантів як розробників планів (без участі керівництва організації), реалізація яких змінить ситуацію на краще. Побутує жартівливе визначення, відповідно до якого консультант - це людина, яка на запитання клієнта В«котра годинаВ» бере годинник клієнта і називає точний поточний час.
Нерідко керівник організації та його найближче оточення очікують від діяльності консультантів чарівного перетворення організації в процвітаючу. Справді, великі консультаційні фірми в даний час надають організаціям цілий комплекс послуг, одне перерахування яких зайняло б не одну сторінку. Вони допомагають не тільки визначити і структурувати проблеми у всіх сферах діяльності організації, але і знайти їх вирішення, а також виявити додаткові можливості організації, уникнути помилок, підготуватися до змін в організації та здійснити їх.
При самостійному визначенні проблем працівники організації найчастіше обмежуються поверхневими формулюваннями, плутаючи причину і наслідок; не приймають до уваги В«нерозв'язаніВ» проблеми (неодноразові спроби, які раніше не увінчалися успіхом), не враховують зовнішні фактори або, навпаки, причини всіх своїх проблем шукають тільки зовні організації) і т.д.
Цінність взаємодії консультанта і клієнта проявляється в реалізації закону синергії і заснована на досвіді консультанта, який накопичено в практиці вирішення проблем організацій різних галузей, масштабів і видів діяльності. Постійно вирішуючи проблеми, консультант набуває професійні навички аналізу і пошуку альтернатив їх рішення.
У загальному вигляді роль консультанта зводиться:
до підвищення кваліфікації клієнтів;
методичної підтримки та допомоги в освоєнні нових методів;
посередництва у взаємодії з зовнішнім світом;
методичного аудиту та передачі методів прийняття управлінських рішень.
У будь-якому випадку найчастіше консультантів сприймають тільки як експертів, які знають, як треба зробити, щоб стало краще. Але консультанти з управління та організаційного розвитку знають, що рецептів на всі випадки життя і для кожної організації не існує. Тому вони не дають В«відповіді на запитанняВ», а консультують з процесу вироблення рішення і організують сам процес. Образно кажучи, вони не приносять рибу, а вчать її ловити.
Таким чином, в процесі вироблення рішення експертами виступають керівні працівники, які як ніхто інший знають проблеми своєї організації. Консультанти тільки супроводжують процес, оскільки знають алгоритми пошуку рішень (в даному випадку вони володіють знаннями з органі...
