Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Практичне застосування положень Римського публічного та приватного права

Реферат Практичне застосування положень Римського публічного та приватного права





ся продаж закладеної речі, якщо противне не було обумовлено сторонами.)

Але якщо навіть за договором кредитор був позбавлений права продажу застави, то все-таки після триразового попередження такий продаж допускалася. Якщо при реалізації застави виходить надлишок (superfluum, hyperocha), то кредитор зобов'язаний повернути цей надлишок боржнику (D. 13. 7. 42); якщо ж, навпаки, грошей, виручених від продажу застави, не вистачає для покриття боргу, то відсутню ( residuum) стягується з іншого майна боржника.

Pomponius ita scripsit: quod in pignoribus dandis adici solet, ut quo minus pignus venisset, reliquum debitor redderet, supervacuum est, quia ipso iure ita se res habet etiam non adiecto eo (D. 20. 5. 9. 1).

(Помпоній писав так: при встановленні застави прийнято додавати, що якщо застава буде реалізований за суму меншу, ніж борг, то це додавання абсолютно зайве, тому що такий наслідок настає само собою, хоча б умова про це і не було додано.)

До здійснення продажу застави кредитор зобов'язаний триразово попереджати боржника про необхідність викупу застави щоб уникнути його продажу - creditor ter ante denuntiare debitori suo debet, ut pignus luat, ne a se distrahatur (Pauli Sent., 2. 5 . 1).

Інтереси боржника огороджувались ще й в тому відношенні, що кредитор не має права купити реалізований їм заставу ні сам безпосередньо (sibi), ні через підставну особу (sub imagine alterius personae, quarr supposuerat) (C. 8. 27. 10. pr.).

Якщо боржник сплачував борг, то для захисту його інтересів йому надавалася actio pigneraticia in personam, за якою він міг вимагати від кредитора повернення закладеної речі. У свою чергу кредитор міг шляхом actio pigneraticia contraria вимагати відшкодування необхідних витрат, зроблених на закладену річ; кредитор мав право утримати закладену річ надалі до відшкодування зроблених ним витрат. p align="justify"> Si necessarias impensas fecerim in servum aut in fundum, quem pignoris causa acceperim, non tantum retentionem, sed etiam contrariam pigneraticiam actionem habebo (D. 13. 7. 8. pr.).

(Якщо я справив необхідні витрати на раба або на земельну ділянку, отримані мною в заставу, то я не тільки буду мати право утримання, а й actio pigneraticia contraria (зустрічна вимога по заставі).)

) Гай купив у Сея будинок. Через рік він виявив замурований в стіну скриньку з коштовностями. Сей зажадав віддати скриньку йому. Чи правомірна ця вимога?

Відповідь:

Під скарбом - thesaurus - розумілася будь-яка цінність, яка була де-небудь прихована так давно, що після відкриття не можна вже знайти її власника.

Якщо такий скарб було знайдено на будь-чиєї землі, то з II ст. н.е. половину скарбу отримував находчіка, а іншу ...


Назад | сторінка 16 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Як враховувати рух грошей, якщо компанія розраховується через електронний г ...
  • Реферат на тему: Як бути, якщо контрагент за договором - нерезидент?
  • Реферат на тему: Якщо ви викликаєте швидку допомогу
  • Реферат на тему: Якщо лікарняний невірно розрахований
  • Реферат на тему: Якщо ваш працівник затриманий чи засуджений