був цінний для оточуючих як ходяча бібліотека. Старі, багато що бачили і знаючі люди завжди цінувалися і використовувалися в примітивних суспільствах саме в цьому якості, вони були хранителями звичаїв, традицій та інших елементів культури. Але людська пам'ять не безмежна. p> Культура, залежна від людської пам'яті й усної передачі культурних зразків, змушена залишатися гранично простий. Однак використання писемності дозволило практично необмежено ускладнювати і розвивати культуру, охоплюючи культурним впливом усе більш широке коло людей. Писемність дозволила зберігати і передавати найдрібніші деталі технологій, традицій, цінностей, культурних норм, що давало можливість не тільки повністю передавати, транслювати їх, але і практично в точності відтворювати загублені і зруйновані культурні комплекси. Навіть неписьменна людина в сучасному суспільстві піддається впливу письмової культури, тому що оточуючі його люди формують його культуру за допомогою написаних слів. Афоризм, використовуваний ще при єгипетських фараонів: "як написано, так і буде зроблено "- є основою життя кожного цивілізованого суспільства.
Мова настільки зливається з культурою, що кожне нове додавання в суспільну культурну спадщина обов'язково пов'язано із змінами в мові. В результаті професійні, вікові і багато інших великі групи в суспільстві можуть мати свою мову, словниковий запас якого відрізняється від словникових запасів мов інших груп. Інакше кажучи, кожна субкультура має свої особливості мовного спілкування. Мова пов'язана з основами культури і з усіма без винятку людськими відносинами, з його допомогою відбувається соціалізація особистості, її адаптація до навколишнього середовища.
Не тільки культура змінює мову, але і мова може активно допомагати чи заважати розгортання та поширенню культури. Дійсно, для того щоб зрозуміти або прийняти культурний зразок, необхідне розуміння і згода щодо його змісту. У ході спілкування добре поняті і засвоєні слова є мостом для передачі традицій, норм або цінностей; але якщо групи спілкуються на різних мовах, така передача культурних зразків стає просто неможливою. Яким чином можна, наприклад, передати такі поняття, як "доброта" або "Необхідність", без досить чіткого розуміння змісту цих слів? Іноді ідею чи концепцію буває важко перекласти іншою мовою в силу того, що в цій мові немає адекватних слів для їх вираження. Скажімо, неможливий переклад на латинь таких слів, як "автоматизація" чи "атомний реактор ". Узбеки, туркмени і багато інших народів, що входили до складу СРСР, були змушені включати в свою мову багато російські слова, так як для вираження змісту цих слів у їхніх мовах не було відповідних аналогів.
Мова настільки зростається з культурою, що при перекладі письмових текстів з однієї мови на інший фахівці-перекладачі повинні мати поняття про культуру обох суспільств. Прикладом, що підтверджує це, може з'явитися наступний анекдотичний випадок. Кілька вчених розробили ко...
