Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Вобразе и сімвали смерці ў культури

Реферат Вобразе и сімвали смерці ў культури





садза. p align="justify"> ТИСЯЧ гадоСћ примаеглосса нязменнае стаСћленне да смерці. Гетаму адносінах да смерці адпавядала стаСћленне да мертвих, якое виказваСћ пачуцце абиякавай блізкасці. Гетая пазіция характерная для пеСћнага гістаричнага перияду: яна з'яСћляецца Сћ V стагоддзі н.е. и знікае Сћ канц XVIII ст., що не пакінуСћши и сліду на наших сучасности традициях. Гети перияд пачинаецца з збліження живих І мертвим, і пранікненне могілак у Гарад и вескі, у центр паселішчи людзей. Завяршаецца ен тади, калі змешванне живих и мертвих стала не примальнимі. p align="justify"> Адчуваюабо палю блізкасць са смерцю, старажитния баяліся суседства з памре и трималі іх у баку пекло сябе. Пахавания Сћ зямлі або спалені на вогнішчи нябожчикі лічиліся ня чистимі, и іх блізкасць магла апаганіць живих. Размяшченне адних павінна було Биць аддзелена пекло світлу інших, каб пазбегнуць усялякага кантакте паміж ІМІ, за виключеннем специяльних дзен, калі приносілі ахвяри. p align="justify"> Альо така нецярпімасць да суседстве з памерлимі аслабла Сћ ранніх хрисціян, спачатку Сћ римскай Африци, а затим у самим Риме. Гетая змяненняСћа вельмі паказальная: за їй стала Сћсе ярчей вияСћленая розніца паміж стаСћленнем язичнікаСћ да мертвих и новим стаСћленнем хрисціян. Гета адбилося пасли віри Сћ нядзелю плоці, якаючи аб'ядналася з культів старажитних пакутнікаСћ и іх магільняСћ. p align="justify"> Уся сітуация, такім Чинам, перавернутая Сћ параСћнанні з античнасцю. Менавіта самотнае пахаванне, у баку пекло інших, якое, як лічилі сяреднявечния людзі, лічилася Сћ старажитнасці Норман, цяпер було жахлівим. p align="justify"> Царква павінна була папяреднічаць могілак. ПераСћтваренне могілак у царква не дозволялося. Могілкі пачиналася Сћнутри царкви и працягвалася за яе сценамі, у навакольним яго прастори, якое таксамо Сћваходзіла Сћ паняцце царкви. p align="justify"> Самай уражлівай асаблівасцю було вистаСћленне костак памерлих на паказ. У годинник Рабле Чарап и косці валяліся паСћсюди служилі валацуга Сћ наваколлі царкви нявінна забітих немаСћлятаСћ, "каб адагрець зад". p align="justify"> Сяреднявечнае могілках була не толькі месцев, дзе пахавалі. Як падкреслівае Т.Ле Бра, словами могілках називалі таксамо месца, дзе даСћно Сћжо НЕ виконвалі погребіння або Надав зусім ніколі НЕ хавалі, альо гета месца виконвала функция, агульную для Сћсіх могілак: разам з царквой яни билі асяродкам сацияльнай жицця, замяняючи сабой римскі форум . На працягу Сћсяго Сяреднявечча и да канца XVII ст. могілках адпавядала як ідеі грамадскага месца, так и іншага, сення адзінай, ідеі некропаля.

Гетая дваякая функция знаходзіць палі тлумаченне Сћ критим, што могілак надзяляліся прав пристанішча. Функция сховішчи ператварала могілак годинах у месцев знаходжання живих, альо заСћседи Сћ грамадскаеьному месцев, дзе людзі маглі сустракацца, незалежна ад таго, працягвалі там хаваць памерлих ці ні. Людзі, якія папрасілі притулку на могілках, пасяляліся там...


Назад | сторінка 16 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: pH в живих організмах
  • Реферат на тему: Дактилоскопування живих осіб і трупів
  • Реферат на тему: Органічні Сполука живих систем
  • Реферат на тему: Залежність життєдіяльності живих істот від їх біоритмів
  • Реферат на тему: Судово-медична експертиза живих осіб