ивості старшого шкільного віку та їх облік в організації класного колективу
Однією з умов забезпечують ефективність педагогічного управління розвитком колективу старшокласників є облік педагогом вікових особливостей учнів.
Старший шкільний вік (рання юність) охоплює період розвитку дітей від 15 до 17 років.
До кінця цього етапу завершується характерний для підліткового віку бурхливий ріст і розвиток організму, настає відносно спокійний період фізичного розвитку.
Особливе значення в ранній юності набуває розвиток особистості школяра. Інтенсивно розвивається моральна свідомість людини, формується теоретичне мислення, визначаються риси характеру і як наслідок усього цього починає складатися світогляд. p align="justify"> Серйозні зміни відбуваються в рівні розвитку розумових здібностей старшокласників. До 15-16 років вони вже сформовані і триває процес їх вдосконалення. Уявна діяльність більш стійка, активна і самостійна. Учні розширюють свій понятійний апарат, тяжіють до узагальнень, пошуку закономірностей, до теоретичних роздумів. Як зазначав М. С. Кон розумовий розвиток старшокласника також полягає у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності [22]. p align="justify"> У цьому віці посилюється довільну увагу, збільшується його обсяг, стійкість, здатність його перемикання з одного предмета на інший. Для старшокласників характерне переважання довільної пам'яті, хоча мимовільне запам'ятовування жевріє з практики. У даний віковий період школярі значно частіше починають використовувати різноманітні прийоми запам'ятовування; складання планів, схем, текстів, конспектів, виділення головних думок. p align="justify"> Для учнів старших класів навчально-пізнавальна діяльність є провідною. Це їх повсякденна життєва практика, в процесі якої вони набувають свій життєвий досвід. p align="justify"> На думку В. А. Крутецкого вміння керувати пізнавальними процесами стимулюється розвитком пізнавальних інтересів, зростанням свідомого ставлення до навчання. До кінця старшого шкільного віку учні можуть повністю управляти своїми пізнавальними процесами [53, с. 58]. p align="justify"> Старшим школярам властива спрямованість у майбутнє. Причому їх вже менше цікавлять так звані близькі перспективи повсякденного шкільного життя. Все більшого значення учні надають перспективам, пов'язаним з можливостями отримати професійну підготовку та долучитися до тієї чи іншій сфері практичної діяльності. У зв'язку з цим у юнаків і дівчат починає проявлятися вибіркове ставлення до навчальних предметів, швидко починають розвиватися спеціальні здібності, визначається стійкий інтерес до тієї чи іншої науці, галузі знань, галузі діяльності. Такий інтерес стимулює розширення і поглиблення знань у певній галузі. p align="justify"> Таким чином, у зв'язку з вибором професії якісно змінюється навчальна мотивація, бо навчальна діяльність ставати те...