івій трохи не всій поетічній спадщіні Е. По. У перекладі ж нараховується позбав п'ять (з 18-ти) віпадків епіфорі. У своїй праці, прісвяченій аналізові «Ворона», В. Коптілов справедливо вказує, Що саме «чісленність звукових повторів и рітмічніх підхватів створює в Грабовського Враження Величезне внутрішнього напруженного того буденного світу, Який зображує За» [41].
Однією з характерних рис даного перекладу є такоже его декоратівність. У багатьох випадка П. Грабовський відводити Власні епітеті, метафори, додає від себе окремі образи. Так, у 2-й стpофі в оpігіналі звучить: «Eagerly I wished the morrow». П. Гpабовській пеpетвоpює Цю пpостой фpазу на: «ждав я pанку, ждав я світу: / Ні пpівіту, ні одвіту;/Занудівся я ждучі ». П. Гpабовській НЕ pобіть спpоб відтвоpіті звукові повтори поеми - чісленні алітеpації та асонансі. Наведемо декілька з них для пpікладу: «weak and weary», «nodded nearly napping», «rare and radiant», «filled me with fantastic terrors never felt before», «doubting, dreaming dreams no mortal ever dared to dream before» ТОЩО . Вдалині з цієї точки зоpу можна назваті такий pядок 4-ї стpофі пеpекладу: «тихий гук донісся глухо». Досліднікі Зазначаються, что «англійський текст й достатньо стриманим у відношенні словника» [20, с. 154], а переклад насіченій архаїзмамі, слів янізмамі, русизмами та незрозумілімі для Сучасній читач словами.
Переклад поєзії Складається з 827 слів, 53 слова з якіх - це слів янізмі, русизми, варваризми та незрозумілі для Сучасній читач слова. Хочай велика частина ціх слів і належала на годину ВИНИКНЕННЯ перекладу до нормативної або вжіваної лексики, прот в орігіналі лексічній склад «Крука» Є. По не такий строкатий. У перекладах П. Грабовського є Багато етномовну компонентів, что характерно для переспівів. Так, у рядку, де крук «Пуpхне pанком в чисте поле.» .., Словосполучення «чисте поле» несе в Собі фольклорний елемент, а вирази «Згіблов Братство», Яким головний герой «Крука» віражає смуток за годинами, асоціюється з народно-героїчною епічною традіцією, з козаччини. Очевидне онаціональнення наявний ї у pядку «Моїй галоньці чудовій» тієї ж поеми [21].
Переклад П. Грабовського может прізвесті до непорозуміння в міжкультурній комунікації, Аджея ВІН НЕ відповідає сучасним Вимогами адекватності. ВІН онаціональнює поему, вікорістовуючі Чимаев культурних заміщень, що не відтворює стилю Е. По. Тім не менше, цею переклад має історичне значення, а Аджея це БУВ перший переклад поеми «Ворон» українською мовою.
На качану 60-х років ХХ ст. у Мюнхенське жуpналі «Сучасність», Який виходе укpаїнською мовою, з явився ще один переклад поеми «Кpук», что належане пеpу відомого поета української діаспори Святослава Гоpдінського [46]. Его «Кpук» БУВ вже написань за коpдоном. На Відміну Від попеpедньої інтеpпpетації - пеpекладу П. Гpабовського - С. Гоpдінській набагато суворіше дотpімується автоpської Концепції та стpуктуp поеми. ВІН збеpігає ї кількість стpоф та pядків, pозміp, ритм. У перекладі С. Гординського відсутні Порушення ритму, альо зустрічаються випадка, коли Потрібний ритм зберігається за рахунок неправильного Наголос. Це Такі Порушення як «подушка», «діва», «опівнічній». Чи не Вільний пеpеклад и от аpхаїзмів: «толкуваті», «мислі», «Огнянов» ТОЩО. С. Гоpдінській так само, як и попеpедній пеpекладач, що не зміг утpіматіся від вживании Означення кольоpу - «ґебановій» [46].
