Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Вимоги до сучасного підручника з іноземних мов та особливості його використання на заняттях

Реферат Вимоги до сучасного підручника з іноземних мов та особливості його використання на заняттях





ективність навчання. Лозанов перший підкреслив роль підсвідомого начала в психічної діяльності і показав можливості цілеспрямованого впливу на неї. Практика показала великі можливості, закладені в методиці суггестопедического навчання. Найбільш яскраво вони були представлені в рамках короткострокового навчання мови в системі різних курсів.

У методі, однак, зберігаються спірні і недостатньо розроблені проблеми. Одна з труднощів у роботі пов'язана з спрямованістю методу на формування мовних умінь при недостатній увазі до мовним навичкам. Багато дослідників заперечують проти відсутності домашніх завдань, системи тренувальних вправ, що забезпечують формування мовних автоматизмів. У цьому зв'язку пропонувалися різні варіанти вдосконалення методу. У чистому вигляді цей метод в Росії не використовувався, а ідеї Лозанова були застосовані при розробці інших інтенсивних методів.

Метод активізації можливостей особистості і колективу розроблений наприкінці 1970-х- начапе 80-х рр. на основі концепції Г. Лозанова за активної участі Г.А. Китайгородської, яка в ряді публікацій запропонувала теоретичне і практичне обґрунтування методу (Китайгородська, 1982, 1986, 1992). Різні варіанти методу пройшли практичну перевірку на заняттях з іноземних мов, але найбільші успіхи були досягнуті в роботі на короткострокових мовних курсах з чітко вираженою цільовою спрямованістю навчання іншомовного спілкування у побутовій, соціально-культурної та загальнонаукової сферах. Метод орієнтований насамперед на навчання спілкуванню і в меншій мірі - на оволодіння мовним матеріалом.

Теоретичні положення методу базуються на досягненнях російської психологічної школи і в першу чергу на психології спілкування в рамках теорії мовної діяльності, а також на використанні резервів сфери несвідомого в навчанні (Г.Лозанов). На основі названих психологічних теорій формулюються наступні положення методу:

створення на заняттях колективної взаємодії і організація керованого мовного спілкування;

розкриття творчого потенціалу особистості учня, що забезпечує ефект гипермнезии (стан пам'яті, при якому відбувається запам'ятовування значного за обсягом матеріалу). Джерелом активізації пам'яті є сугестивні засоби навчання (авторитет, інфантилізація, двуплановость поведінки, концертна псевдопассівность і ряд ін.);

використання різних джерел сприйняття, в тому числі і сфери несвідомого.

Психолого-педагогічні принципи методу, у своїй сукупності визначаються також формулою «в колективі і через колектив», дозволяють здійснювати цілеспрямоване управління процесом спілкування на заняттях. Число принципів навчання в публікаціях різних представників методу неоднаково і не завжди відрізняється одноманітністю. У методичному керівництві «Мости довіри» (Китайгородська та ін., 1993) йдеться про шість принципах методу.

Принцип особистісного спілкування. У ході занять проводиться обмін особистісно значущої для учнів інформацією і створюються умови для реалізації можливостей кожного учня. При цьому інформація необов'язково повинна бути тільки навчальної. У цьому полягає відмінність особистісного спілкування від навчального, широко використовуваного в інших методах. Успішність організації особистісного спілкування багато в чому залежить від характеру навчального матеріалу. Він представляється у формі тексту-полілогу, що є хіба що сценарієм невеличкої п'єси, що відбиває актуальні для учнів ситуації спілкування. Опрацювання тексту, розігрування за ролями і обговорення його змісту становлять суть роботи на рівні особистісного спілкування.

Принцип рольової організації навчального матеріалу. Визначає засоби і способи встановлення в групі особистісного спілкування (як вищого рівня навчального спілкування). Принцип реалізується через систему комунікативних вправ, що виконуються учнями в різних формах групової взаємодії. Завдяки рольової організації навчання пізнавальна діяльність учнів набуває ігровий характер. Кожен персонаж має роль (маску), що включає в себе набір найнеобхідніших відомостей про персонажа. До ролям (маскам) викладач вдається вже на етапі введення тексту-полілогу.

Принцип колективної взаємодії. Відображає характер організації учнів у різні форми групової взаємодії на уроці. Були розроблені різні форми групової взаємодії, що забезпечують активну залученість учнів у процес обміну інформацією, що надає навчальної діяльності колективний характер: робота в парі, в мікро-групі, в системі учень-група, викладач-група та ін. В умовах колективної взаємодії відзначається підвищення рівня активності учнів. При цьому в умовах спільної діяльності утворюється загальний фонд інформації про досліджуваному явищі, що входить в мовну ситуацію, і кожен учень-партнер прагне внести свій внесок в розігрувану сит...


Назад | сторінка 16 з 27 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Уявлення вчителів про образ учня і умовах навчального взаємодії в різних фо ...
  • Реферат на тему: Методичні особливості навчання учнів методу моделювання через вирішення зав ...
  • Реферат на тему: Принципи етикетного Спілкування,! Застосування уніфікованіх мовних кліше в ...
  • Реферат на тему: Спілкування як процес взаємодії
  • Реферат на тему: Проблеми дослідження спілкування як взаємодії