ичина різниці ЧСС лежачи - ЧСС стоячи. [28]
2.2.13 Визначення рівня фізичної працездатності
Рівень фізичної оцінювався за допомогою проби Майстри (PWC150). Двоступінчастий тест, за допомогою якого реєструється ЧСС і АТ після навантаження. Висота кожної сходинки дорівнює 23см, як на звичайній сходах. Сходження на таких сходах легко виконується людьми різного віку. Інтенсивність навантаження регулюється метрономом, що дозволяє отримати ступенеобразно - зростаючі навантаження. [22]
Хід роботи. Кожен підйом на подвійну сходинку від початку вправи до заняття вихідного положення вимагає 6 кроків. Швидкість підйомів регулюється метрономом. При необхідності 10 підйомів на хвилину метроном встановлюється на 60 ударів. При 20 підйомах - 120 ударів.
Для досягнення субмаксимального навантажувального рівня кількість підйомів на подвійну сходинку в 1 хвилину протягом 4 хвилин повинно відповідати 75% МПК для осіб середньої фізичної здатності різного віку, ваги і статі. До цього рівня навантаження необхідно підійти поступово.
У нашому випадку початкова швидкість становила 10 підйомів на подвійну сходинку в 1 хвилину (60 кроків) протягом 4-х хвилин. Після 3-х хвилин відпочинку швидкість поступово зростає до 17-18 (102-108 кроку) на хвилину.
Кожен етап навантаження триває 4 хвилини. Після закінчення кожної навантаження враховуються фізіологічні показники (ЧСС, АТ).
Якщо ЧСС обстежуваного відрізнятиметься менш, ніж на 10 уд/хв від наведеної, то фізичний стан оцінюється як задовільний. У випадку, коли ЧСС нижче цієї величини на 10 уд/хв і більше, то фізична здатність вище середньої, а якщо ЧСС на 10 уд/хв вище, то фізична здатність низька.
Потужність виконаного навантаження розраховували за формулою:
N=1,33 (P * h * n),
де P - маса тіла (кг); - висота сходинки (м); - кількість підйомів на хвилину;
, 33 - поправочний коефіцієнт.
* - знак множення.
І визначається потужність м'язової навантаження за формулою:
=N1 + (N2 - N1) * ((150 - f1)/(f2 - f1)),
де: N1 - потужність першої навантаження; N2 - потужність другого навантаження; - ЧСС наприкінці першого навантаження; f2 - ЧСС наприкінці другого навантаження. [46]
. 3 Організація занять
Заняття проводилися 3 рази на тиждень по 60 хвилин. Обладнання та план тренування на кожному занятті змінювалися щоб уникнути звикання до вправ і навантажень, і для різноманітності тренувального процесу. Всі тренувальні програми складаються з підготовчої, основної та заключної частини.
Тренувальна програма включала:
? Аеробіка - з використанням слайд дрожки Reebok проводилася один раз на тиждень, в понеділок, заняття тривало 50-60 хв;
Оздоровча ходьба - проводилася 3 рази на тиждень, тривалість заняття 30 хвилин + 10 хвилин на розминку;
? Функціональний тренінг - з використанням Медбол, фітболу, гумового амортизатора, джімстіка проводився один раз на два тижні по п'ятницях, заняття тривало 50-60 хв;
? Пілатес - з використанням ваги власного тіла, використанням гімнастичних м'ячів, гумових амортизаторів, проходив один раз на тиждень, по середах, тривалість - 60 хв.
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
. 1 Динаміка показників кардіореспіраторної системи в результаті занять
На початку дослідження показники функціонального стану кардіореспіраторної системи всі були в межах вікової норми (табл. 3.1):
АТ систолічний 125,0 ± 2,4 мм рт.ст.,
АТ діастолічний - 82,2 ± 1,8 мм рт.ст - у межах норми, оптимальне АТ,
ЧСС - 86,6 ± 2,6 уд/хв і свідчило про прискорену частоті серцевих скорочень,
показники проби Штанге (прш) склали 39,4 ± 1,6 сек,
проби Генчі (ПРГ) склали 18,1 ± 1,5 сек.
Таблиця 3.1
Зміна показників кардіореспіраторної системи на 1-й і 60-й день курсу реабілітації
№ПоказателідопослеР% 1АДс (мм рт.ст) 125,0 ± 2,4121,4 ± 2,3 gt; 0,059,72АДд (мм рт.ст) 82,2 ± 1,880,8 ± 1 , 3 gt; 0,059,83ЧСС (уд/мин)86,6±2,681,0±1,3gt;0,059,24ПрШ39,4±1,645,6±1/4gt;0,0511,65ПрГ38,1±1,540,0±1,2gt;0,0510,5
Після проведених тренувальних занять на 60-й день показники функціонального стану кардіореспіраторної системи змінилися таким чином (табл. 3.1, табл.3.2, рис...