Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Біостимуляція організму тварин

Реферат Біостимуляція організму тварин





ої сільськогосподарської академії. З 1-го по 60-й день поросності тваринам однієї групи додавали 100 мг вітаміну С, другий - 5 мг фолієвої кислоти і третьої - 100 мг вітаміну С і 5 мг фолієвої кислоти на 1 кг сухої речовини корму (основний раціон - комбікорм СК- 1 Б-містив 1,2 ... 4,0 кг вітаміну С і 0,7 ... 1,8 мг фолієвої кислоти на 1кг сухої речовини корму).

Згодовування вітамінних добавок сприяло підвищенню багатоплідності у тварин. У свиноматок, які отримували аскорбінову кислоту, багатоплідність вище контролю на 4,4%, фолієву - на 12%, комплекс вітамінів - на 13%. Кількість народжених поросят виявилося вище контролю на 3,3 ... 16,0%. Використовувані вітамінні добавки збільшили молочність маток на 5,3 ... 8,0%. За живою масою в 21 день поросята всіх груп не відрізнялися між собою. Найбільш ефективно використання комплексу вітамінів НД і С в дозах відповідно 5 і 100 мг/кг сухої речовини. p align="justify"> Дослідження щодо введення в корм ремонтних свинок великої білої породи підвищеної норми вітаміну А провели співробітники Горського державного аграрного університету (Росія). Контрольні тварини отримували раціон, збалансований за деталізованим нормам ВИЖ (вітаміну А - 5,8 тис. МО/кг-сухої речовини), а їх аналогам норма вітаміну була збільшена відповідно в 5, 10,14, 25 і 50 разів (вітамін А в порошкоподібному вигляді включали до складу преміксу). Підвищену норму вітаміну А їм починали давати до настання овуляції. Свинок запліднюють по досягненні ними живої маси 130 ... 135 кг спермою елітних кнурів великої білої породи. p align="justify"> Встановлено, що в першу полювання з 10 свинок контрольної групи запліднилися 8, а свинки дослідних груп запліднилися все.

Абсолютний приріст живої маси за супоросні період у середньому однієї свиноматки груп тварин, які отримували збільшену дозу вітаміну А, вища на 5 ... 19%. p align="justify"> У гнізді кожної опоросу свиноматки контрольної групи містилося в середньому по 10,1 поросяти, а в гніздах свиноматок дослідних груп - відповідно на 0,9; 1,4; 1,1; 0,2 і 0 , 8 порося більше. Із збільшенням дози вітаміну А підвищувалися середня жива маса поросяти при народженні і молочність свиноматок. p align="justify"> До відбирання поросята в гнізді свиноматок, яким давали підвищені дози вітаміну А, збереглося відповідно на 1,1; 2,0; 1,2; 0,5 і 1,0 поросяти більше.

За рахунок більшої забезпеченості свиноматок вітаміном А отримані більш високі показники по многоплодию, молочності, зростанню і живій масі поросят при відлученні, покращився загальний стан свиноматок, що благотворно позначилося на їх заплідненості у подальшому.

Збільшення дози вітаміну А в 10 разів дозволило збільшити кількість поросят у гнізді на 1,4 поросяти, або на 13,8%, кількість поросят при відлученні - на 2,0 гол., або на 22, 7%, живу масу їх при відлученні-на 1,29 кг, або на 7,5%. При цьому інтервал від вилучення до запліднення скоротився на 7,4 дня. p align="justify"> В даний час у зв'язку з економічними труднощами актуальна проблема якості кормів. Іноді ігнорують їх збалансованість і токсичність. Тварин годують тим, що пропонує комбікормова промисловість. Е-гіповітаміноз у них розвивається при дачі зіпсованих кормів; зерна, обробленого хімічними консервантами; кормів, що містять велику кількість нітратів і нітритів. p align="justify"> За даними, отриманими співробітниками Білоруської сільськогосподарської академії, за кілька років у племсовхозе "Задпепровскнй" Оршанського району у племінних тварин спостерігався явний гіповітаміноз за наявної нормі токоферолу в кормах (при годуванні повнораціонним комбікормом СКС-1 і планової парентеральної вітамінізації).

Так, в січні 1995 р. по хрякам-виробникам отримані наступні дані: з 8 гол. рівень вітаміну Е 0.07 мг% у 2-х; 0,09 мг% - у 3-х і 0,1 мг% - у 3-х. Свиноматки з терміном поросності 70 дн. мали в середньому 0,3 мг%.

У той же час нестача в організмі токоферолу призводить до зменшення кількості одержуваного приплоду, погіршення якості сперми і природної резистентності тварин.

Дослідження вказують на необхідність в постійному перегляді нормування вітаміну Е.

Вчені БелНІІЖ встановили, що на основному кормовому тлі, характерному для ферм і комплексів Білорусі, хрякам корисно додавати селен і вітамін Е з розрахунку 0,05 і 10 мг/кг сухої речовини. Це дозволяє істотно поліпшити спермопродукцію кряков при використанні і повнораціонних комбікормів, і багатокомпонентних раціонів. p align="justify"> У дослідженнях, проведених Білоруської сільськогосподарської академією, поросним свиноматкам за 2 місяці до опоросу у весняний період додатково до основного раціону (комбікорм - 3,5 кг; трав'яне борошно - 0,4; цукровий буряк - 2, 0; обрат -1,0 кг) на 1 голову на добу ввели:

один раз на 15 дн. йодистий калій (17,5 мг), ...


Назад | сторінка 17 з 25 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Технологія виробництва аскорбінової кислоти (вітаміну С)
  • Реферат на тему: Джерела вітаміну B6
  • Реферат на тему: Джерела вітаміну A
  • Реферат на тему: Джерела і дія вітаміну Р
  • Реферат на тему: Джерела вітаміну B1