ign="justify"> У деяких текстах англійських журналів метафора допомагає у створенні образності, а також певного іміжджа: Don t let your jeans down this season - invest in one of these must have leather belts, instead [62]. Тут автор розповідає читачам-дівчатам про пояс як про модний аксесуар. Він використовує метафору, кажучи, «не дозволяйте вашим джинсам спадати в цьому сезоні».
Таким чином, використання метафори дозволяє не тільки зробити текст яскравим, незабутнім, але і створити певний образ.
Емоційний компонент доповнюється привнесенням в текст літературної образності, яка властива в особливій мірі різного роду алегорій і цитат. Створення образності в текстах російської молодіжної преси стає можливим завдяки інтертекстуальності, характерною для всієї російської журналістики і російської культури взагалі. В англомовній молодіжній пресі явище інтертекстуальності відсутня.
Експресивна функція інтертекстуальності проявляється в тій мірі, в якій автор тексту за допомогою інтертекстуальних посилань повідомляє про свої культурно-семіотичних орієнтирах: тексти і автори, на яких здійснюються посилання, можуть бути престижними, модними, одіозними і т. д. Підбір цитат, ремінісценцій, характер алюзій - все це значною мірою є важливим елементом самовираження автора. В.Г. Костомаров зауважує, що використання «прецедентних текстів» відповідає двом мовним тенденціям - до стандарту та експресії. Використання інтертекстуальних елементів створює «вертикальний контекст», тому чим оригінальне автор, тим «яскравіше його матеріал і ефективніше вплив на читача» [11, с. 56].
Інтертекстуальність в російській молодіжній пресі має розважальний характер: впізнання інтертекстуальних посилань постає як захоплююча гра, свого роду розгадування кросворду, складність якого може варіюватися в дуже широких межах - від безпомилкового впізнання цитати з культового фільму до професійних розвідок, спрямованих на виявлення таких інтертекстуальних відносин, про які автор тексту, можливо, навіть і не думав.
Так, в Інтернет-газеті «Територія» читаємо: «Дівчата влаштували таке шоу, що вам і не снилося.... Так що дали повноцінний сюжет для картини «У брейку тільки дівчата» [42]. Конструкція «У брейку тільки дівчата» тут створена за аналогією з назвою фільму «У джазі тільки дівчата». Або: «І залишилося у нас тільки хороше, але трошки сумно?? настрій. Тому що День народження буває тільки раз на рік » [42]. Тут - асоціація з дитячою пісенькою« Нажаль, день народження тільки раз на рік ». У іншому випуску цієї ж газети ми читаємо: «І відразу з корабля на бал: закрутилася, закрутила в галереї робота ...» [42]. Миттєво виникає алюзія з «Євгеній Онєгін» Пушкіна: «Він повернувся і потрапив,/Як Чацький, з корабля на бал» . Ще приклад: «Ти, звичайно, не шило, але тебе замінить« мило » [41]. У даному випадку автор вміло обіграв ситуацію, пророкуючи в замітці загибель традиційної пошти. З одного боку, слово «мило» - сленговий найменування електронної пошти, з іншого - авторська пропозиція являє собою перефразування приказки «міняти шило на мило».
Таким чином, як нам вдалося встановити, найбільш яскравими образними засобами створення експресивності в текстах статей молодіжної преси є метафора і епітет. Однак у російських молодіжних виданнях ми виявили ще таке стилістичне засіб виразності, як інтертекстуальність. В англійських журналах такого засобу ми не виявили.
Висновок
Публіцистичний стиль є одним з найскладніших в мовному відношенні функціональних стилів, тому його особливістю є широке охоплення лексики літературної мови. Серед усіх засобів масової інформації особлива роль відводиться періодичним виданням, призначеним для молоді.
Молодіжні видання Великобританії та Росії володіють рядом стилістичних особливостей. Насамперед, вони використовують великий арсенал лексико-семантичних засобів, які надають незвичайну колоритність і художню виразність тексту.
У текстах англійських і російських молодіжних журналів зустрічаються як літературні лексеми, так і слова зниженого стилістичного тону. Лексичний рівень журналів представлений великою кількістю розмовних і просторічних лексичних одиниць, серед яких особливе місце належить сленгу, жаргонізмів, вульгаризмам. Широке вживання розмовно-зниженої лексики в статтях молодіжної преси пояснюється тим, що розмовна лексика робить спілкування більш невимушеним, допомагає утримувати контакт з аудиторією.
...
