це дієслово в активній формі вживається про людині абсолютно (без подальшого доповнення, наприклад, позбавити чогось, звільнити від чогось). Мабуть, єдина паралель (і то в пасивному заставі), яку дає авторитетний В«Словник Нового Завіту і ранньохристиянської літератури В»(Бауер-Арндт-Гінріх), це вВ« Пастирі В»Ерми, де йдеться про лжепророка, який, коли входить до зібрання людей, що мають дух Божества і молільників, виявляється порожнім , і земний дух від страху тікає від нього (В«ЗаповідіВ» 11:14). Подібний приклад у тому ж В«ПастиріВ» про гордих і самовдоволених, які за високомудрих В«прославляючи себе, були умалив В» (В«ПодобиВ» 9.XXII.3). p> Цікаво, що зустрічаються випадки, коли в патристичній літературі в контексті Втілення ігнорується слововживання Філ. 2:7: "У яслах столу, і батьківськи лона НЕ спустошив " (Ouvk evke, nwsen Bas. Magn., Consol. ad aegr. [Sp.], PG 31.1721); "Зійшовши, нітрохи не спустошив батьківськи лона, зійшовши на небо, не позбавив землі Своєї присутності "(Joh. Chrys., In ascens. [sp.], PG 52.801).
[7] Вульгата і деякі сучасні англійські переклади, проте, передають буквально: В«спустошив СебеВ» (semet ipsum exinanivit, emptied himself). У латині це таке ж неприродне вживання, як і в російській. У англійською практично так само, хоча NRS в 1 Кор. 1:17 перекладає: В«щоб хрест не позбавлений був своєї сили (be emptied of its power)В», але звичайне значення для В«позбавлятиВ» - deprive.
[8] Так переводять деякі західні переклади: made himself nothing (NIV, NEB, NJB), s'aneantit lui-meme (JB), entГ¤uГџerte sich selbst (Luth.); er machte sich selbst zu nichts (Elberf.).
[9] У зв'язку з цим потрібно відзначити неточність Синодального перекладу, де стоїть: "Він, бувши в Божій подобі ..." Зіставлення з 2 Кор. 4:4 і Кол. 1:15, де про Христа сказано, що Він "є образ Божий "(eivkw.n tou/qeou /), недоречно не тільки через іншого побудови фрази (у нашому місці evn morfh/| qeou/u `pa, rcwn існуючи в образі Божому ), але також через терміна morfh,. Звичайно, обидва вирази означають в кінцевому рахунку одне і те ж, а саме істину едіносущія Сина Отцю. Але різний спосіб вираження цієї ідеї, остаточно усвідомленої тільки через кілька століть після Апостола, вказує в ній різні сторони, які не можна залишати без уваги. p> Щоб зрозуміти, чому слово morfh, у філософському мовою позначало природу, або сутність, потрібно згадати, що у Платона сутність позначалася словами В«ейдосВ» і В«ідеяВ», первісне значення яких В«зовнішній виглядВ», В«ликВ», а в Аристотеля термін morfh, форма був рівнозначний ейдос, ідеї і сутності. Звичайно, Св. Писання зазвичай не використовує філософські терміни, але в рідкісних випадках все ж вдається до них, а саме тоді, коли стосується одкровення про внутрішнє життя Бога чи про прихованої реальності (пор. Ів. 1:1, Євр. 1:3, 11:1). Слово morfh, у поєднанні В«образ богаВ» зустріч...
