культурах приблизно однакова. При цьому нетотожні форма і засоби мовного оформлення таких висловлювань у двох лінгвокультурах.
Цілком очевидно, що і в російській, і в англійській комунікативної культурах в ролі як адресантів, так і адресатів компліментів частіше виступають жінки. В обох культурах комунікативна тактика жіночих і чоловічих компліментів проявляється як на рівні вибору тем висловлювань, так і на рівні вибору мовних одиниць. У мові чоловіків, що роблять компліменти жінкам, присутній емотивно-оцінна лексика, що характеризує «жіночне» початок, а саме: ніжність, м'якість, витонченість, витонченість і т.п. Подібна лексика використовується також жінками по відношенню до жінок і чоловіків, але компліменти такого роду не є частотними і типовими у комунікації між чоловіками. Чоловіки, роблячи один одному компліменти, використовують, як правило, лексику інший емоційно-оцінної тональності, яка характеризується «чоловічим» початком: силою, твердістю, переконливість, розважливістю.
Як у російській, так і в англійській комунікативної культурі компліменти можуть прямо вказувати на гідності людини (прямі компліменти) або опосередковано (непрямі компліменти). Ми визначили загальні характеристики цих двох типів мовного акту в російській і англійській мовному поведінці - загальну композицію мовного акту, перелік об'єктів та існуючих підвидів таких компліментів. Що стосується компліменту-антитези, то, спираючись на матеріал досліджуваних одиниць, ми припускаємо, що він не поширений в англійському мовному спілкуванні, що також, на наш погляд, пояснюється етикетних характером компліменту в англійській комунікативної культурі, для якої комплімент-антитеза може здатися неввічливим і зайво фамільярним.
Російська мовна особистість, якщо проявляє якусь вербальну реакцію на комплімент, то, як правило, погоджується з ним, супроводжуючи свою згоду раціональної мотивуванням його справедливості. Носій ж англійської мови схильний демонструвати радість, задоволення від отриманого компліменту і подяку, що ми також пояснюємо емотивність англійської комунікації і прагненням слідувати запропонованому мовному етикету.
У найзагальнішому вигляді вербальна реакція на комплімент в обох культурах може бути виражена прийняттям компліменту, відповідним компліментом або незгодою з ним. Останнє, у свою чергу, може бути викликано явною лестощами, іронією і глузуванням, негативним порівнянням, зайвої фамільярністю мовця, невпевненістю адресата у щирості компліменту, антипатією адресата до адресанту або ж скромністю адресата.
Ця дипломна робота покликана допомогти мінімізації мовної та культурної інтерференції в ході міжкультурної комунікації і сприяти ефективному спілкуванню між представниками різних мовних колективів, якими є російська і англійська лінвгокультурние спільності. З позиції теорії мовних актів, вислів, або мовний акт, є центральною одиницею комунікації. Відповідно до теорії мовних актів, процес говоріння обумовлюється особистісними якостями мовця і стоять перед ним цілями і завданнями. Таким чином, ознака цілеспрямованості - тобто мета, намір мовця справити певне вплив на адресата - є основною ознакою мовного акту.
Внутрішня структура мовного акту складається з трьох компонентів: локуція, иллокуция і перлокуции. Іллокутівной функції висловлювання теорією мовних актів приділяється більше уваги; иллокутивная сила прийнята за основу класифікації мовних актів.
Характер мовного спілкування визначається прагматичними параметрами комунікативної ситуації, що включають в себе просторово-часові характеристики спілкування, індивідуальні характеристики учасників комунікації (соціальний статус, роль, стать, вік, життєвий досвід, освіту, психологічні характеристики комунікантів і т.буд.), специфіку жанру та інші. Ці параметри є предметом вивчення прагматичної лінгвістики як теорії спілкування.
Список використаної літератури
1. Електронна енциклопедія «Кругосвет»/krugosvet/articles/ 87/1008757/1008757a3.htm
Кастлер Л. «Негативна» і «позитивна» ввічливість: різні стратегії мовного взаємодії//Матеріали міжвузівської конференції «Агресія в мові та мовленні», Інститут лінгвістики РДГУ.- 1 с.
Теміргазіна З.К. Сучасні теорії у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці.- Павлодар, 2002. - 140 с.
Майенова М. Теорія тексту і традиційні проблеми поетики//Нове в зарубіжній лінгвістиці. Вип. VIII.- М., 1978. C. 425-441.
Остін Дж. Слово як дія//Нове в зарубіжній лінгвістиці: теорія мовних актів. Вип. XVII.- M., 1986. C. 27.
Серль Дж. Що таке мовний акт//Нове в зарубіжній лінгвістиці: теорія мовних актів. Вип. XVII.- М., 1986. С. 151-169.
