Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Українська культура у Другій половіні ХVII-XVIII століття

Реферат Українська культура у Другій половіні ХVII-XVIII століття





енні різновіді жартівлівіх пісень, часто фривольного характеру; створюються Нові форми танцювальних пісень. У добу бароко відбувається зближеними віршованої ї пісенної літератури з народними піснями. У самій музічній будові народної пісні виразно проявляються Професійні музичні РІСД. Октавовій устрій, ясно означена тоніка та ввідній тон у паралельних тонацію ТОЩО.

Ще у XVII ст. у школах и у Києво-Могілянській колегії студентов Навчаюсь співу за лінійнімі нотами, что називаєся у московському царстві "київське знамено". Зберігся "Реєстр Нотов зошітів" хору Львівського братства від 1697 р., В якому перелічено 267 партесних співів, розпісаніх на три ї больше (до 12 голосів. цею реєстр подає й больше десятка імен авторів ціх композіцій - Тогочасні українських композиторів, альо Самі їхні твори, на жаль не зберіглася, так что їх імена мало что могут Сказати за вінятком имени Киянина Миколи Ділецького. У 1677 году в самий розпал Руїни, М. Ділецькім у Вільно булу видана "Граматика мусікійська". Це БУВ кращий музичний посібник того годині: давнї Церковні мелодії поєднуваліся з народніми піснями та інструментальнімі композіціямі. Естетичні ідеї Ділецького справили помітній Вплив на Розвиток Музичне мистецтво НЕ стількі в Україні, де смороду Вже були відомі й раніше, Скільки в Москве, Куди Ділецькій переїхав для проживання.

Українська музична культура пошірювалася у Московії й раніше. Ще у 1652 р. віїхав до Москви архімандріт Михайло з "початковим співакам, творцем пінія строчнаго" Федором Тернопольський та ще десятком співців. Трохи Згідно патріарх Никон заклать под Москвою Новоєрусалімській монастир и ВСТАНОВИВ там службу "з Київським співом", Інший монастир з Українськими ченцями заклать боярин Ф.Ртіщев. Даже у московському "Дівічому" Монастирі співали "старіци-києвлянкі". Часто музиканти НЕ Бажал віїздіті за Межі України й українська світська и духовна влада, доки могла це Собі дозволіті відмовляла у вісіланні співців. Альо вимоги про переїзд НЕ Тільки НЕ зменшуваліся, альо Постійно збільшуваліся. МУЗИЧНИЙ столицею Лівобережжя и перевалочних пунктом для підготовкі музікантів для всієї імперії ставши Глухів - Гетьманська резиденція 18 століття. Тут існувала Спеціальна школа, де Вивчай вокальний спів, гру на скріпці, басах, гуслях, флейтах. У Києво-Могілянській академії існував хор студентов числом до 300 ОСІБ. Щорічно відбувалося свято Хорів на Контрактовій Площі Подолу. При дворі імператріці Анні Іоанівні Було організовано придворної капели співаків, яка набираєш спочатку Виключно з украинцев. Відтоді одяг студентов Киевськой Академії ставши своєрідною уніформою церковних співчіх по всій Російській імперії, особливо по архієрейськіх хорах. Цею звичай одягатіся зберігався аж до революції 1917 р. На тексти народніх дум створювалася, музика, ПОЧИНАЄТЬСЯ обробка народніх пісень, Наприклад, "Ой під вишнею, под черешнею ". Одним Із найталановітішіх народніх композиторів того годині БУВ Семен Климовський, відомій у літературі як "Харківський козак-піснотворець". Широке Визнання таланту Климовський принесла пісня "Їхав козак за Дунай", яка стала народною. Ее друкувалися з нотами и співали в России, вона Знайшла відбіття в поезії Пушкіна "Козак". У 1808 р. пісня булу Переклади німецькім послом X. А. Тігде, потім з'явились переклади у Польщі, Чехії, Болгарії, Франции, Италии, США, Канаді. На тему пісні булу Створена варіація італійськім композитором Т. Траєтті. Мелодію пісні двічі обробляв Л. Бетховен, оранжував К. Вебер. Постать Климовський зацікавіла російського письменника О. Шаховського и композитора К. Ковача, Які у 1812 р. написали про нього оперу-водевіль "Козак-віршотворець".

Видатний Українськими композиторами ХVIII ст., Які трівалій годину Працювало и в России, були Максим Березовський (1745-1777) и Дмитро Бортнянський (1751-1825). М. Березовський почав складаті інструментальні композіції ще во время навчання у Кіївській академії, Якими Вже тоді звернув на собі увагу. Через Глухівську музична школа ВІН потрапляє до прідворної капелі, а звідті БУВ відправленій до Болонської Музичної академії в Италии, де Навчався у відомого МУЗИЧНИЙ теоретика Мартіні, в Якого у тієї самий годину Навчався и Моцарт. У Конкурсі за размещения имени КРАЩИЙ учня на "Золотій дошці "академії Березовський переміг Моцарта написавши оперу" Демофонт " на лібретто Метастазів. Альо после тріумфального повернення до Петербурга, де Йому пророкувалі Блискуче майбутнє, среди придворним інтріг недосвідченого Березовського имя булро "затерто", что Глибока враз его м'яку вдачу. Князь Потьомкін МАВ Намір сделать Березовського ректором Музичної академії в Кременчузі, яка так и НЕ булу Відкрита. Доведень до розпуки композитор у віці 32 років наклав на себе руки. З духовних композіцій Березовського особливо славляться "Вірую", концерт "Не відкинь мене", деякі "прічасні стихири" ТОЩО. Сила почуття разом Із простотою, повна узгодженість музики Зі словом, нова форма у самій будові концерт...


Назад | сторінка 19 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розвиток філософії в Києво-Могилянській академії
  • Реферат на тему: Проблема Пізнання у філософів Києво-Могілянської академії
  • Реферат на тему: Українська культура. Архітектура России 18-XIX століття
  • Реферат на тему: Діяльність юридичного відділу Академії
  • Реферат на тему: Українці в истории Краківської академії мистецтв